Хіти тижня. "Навіть бойовиків буває шкода": Ветерани АТО та психологи відверто розповіли, що думають про вбивство військовим кухаря в Києві

"10 лютого в Києві на зупинці громадського транспорту в районі станції метро "Чернігівська" військовослужбовець 72-ї бригади ЗСУ Дмитро Балабух, який приїхав з АТО, зарізав у черзі на маршрутку кухаря Руслана Юрченка", - пише Артур Гор для "Апострофа", повідомляють Патріоти України, і продожує:

"У Балабуха і Юрченка сталася словесна перепалка, після якої офіцер пішов до найближчого магазину, купив кухонного ножа та завдав цивільному смертельного удару в серце. Цей інцидент розділив якщо не країну, то щонайменше мережу: на тих, хто засуджує акт агресії військового, і тих, хто його виправдовує.

Війна аргументів

Буквально відразу після того, як про вбивство Руслана Юрченка стало відомо українцям, Дмитро Балабух потрапив під шквал народного гніву, адже холоднокровно зарізати перехожого, та ще й на очах у десятків свідків, мало хто здатний. Але після того, як з'ясувалося, що Балабух - бойовий офіцер, який пройшов АТО, тональність суспільного дискурсу в мережі різко змінилася.

Новий тон задала прес-офіцер 72-ї бригади Олена Мокренчук на своїй сторінці в Facebook. За її словами, загиблого Руслана Юрченка "чомусь обурило те, що Діма - атошник", і він перший почав штовхати й ображати Балабуха. Далі йде висновок, що взагалі-то в українському суспільстві на побутовому рівні погано ставляться до військових, які "стримували наступ "русского мира". У коментарях до посту Мокренчук було зовсім гаряче: користувачі навперебій стали доводити, що Юрченко в ході конфлікту дозволяв собі сепаратистські висловлювання, був великий і сильний, та й взагалі - так йому.

"Зарізав сепарську свиню. Собаці собача смерть. А тепер солдата заарештують за перевищення допустимих дій при самообороні", - пише користувач Віталій Луневський. "Небіжчик помер за власним бажанням, порушивши право атошника на вільний проїзд, ще й вирішив силою викинути з маршрутки", - додає користувач Олег Поліщук.

"Хлопець звик за себе стояти. Як зміг, так і постояв! Зарізав розгодованого накачаного поганця-кривдника і правильно зробив! Шкода тільки, що сяде...", - написав на своїй сторінці в соцмережах офіцер Нацгвардії Дмитро Бабкін.

На даний момент Деснянський райсуд столиці обрав запобіжний захід Дмитру Балабуху - два місяці арешту. Офіцеру загрожує до 15 років позбавлення волі.

Варто зазначити, що серед експертів і ветеранів АТО не знайшлося нікого, хто виправдав би дії Дмитра Балабуха.

"Цей інцидент - наслідок психотравмуючих подій. Це однозначно, - пояснив виданню військовий психолог і ветеран АТО Андрій Козінчук. - Дмитро був учасником психотравмуючої події під назвою "війна". Цьому хлопцеві була необхідна допомога, необхідна вона і зараз, просто вона не була надана".

"Цей ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, - ред.), про який всі говорять, це реальність, адреналінова наркоманія. Людині не вистачає гормону стресу, не вистачає відчуттів, коли всі відчуття на війні вона вже пережила", - додає військовий психолог, учасник АТО Олексій Скиртач.

Той факт, що частина суспільства все ж знайшла виправдання діям бойового офіцера, експерти оцінюють критично.

"Виправдовувати такі дії точно не можна, - запевняє Козінчук. - Війна не може виправдати вбивство. Ми не вбивці. Навіть в АТО ми знищували ворога, але не вбивали. Але, звичайно, є ті, хто виправдовує ветерана, а є ті, хто говорить, що ветерани всі контужені, їх лікувати потрібно. Але реакція суспільства - це реакція не на ветерана, а на себе. В людей просто нудне життя, і для того, щоб зробити його барвистішим, починаються такий аналіз, обговорення, а головне - оцінка подій".

"У нас нездорове суспільство, і найбільш морально нездорова частина суспільства активно бере участь в обговоренні всіляких тем, - підкреслив у розмові відомий український психіатр та правозахисник Семен Глузман. - Сепаратист людина чи ні, в будь-якому випадку, я думаю, вона мала право на життя. Людину занесло, емоції, але вона в цих емоціях йде до магазину, купує ніж, повертається та вбиває. Вибачте, але це вже не емоції, це відстрочена дія. З тим же успіхом так звані сепаратисти завтра ножами почнуть вбивати нас".

Більше того, навіть якщо Руслан Юрченко й дозволяв собі сепаратистські висловлювання, за словами експертів, реакція Балабуха повинна була бути іншою.

"Немає різниці був він в АТО чи ні, ветеран він чи не ветеран. Якщо людина дозволяла собі якісь сепаратистські висловлювання, можна було зателефонувати в СБУ, нехай вони би приїхали та розібралися. Але я насправді не вірю в його сепаратистські висловлювання, тому що я знаю цю людину, яка померла", - каже ветеран АТО Георгій Турчак.

"А взагалі навіть бойовиків шкода буває на війні, - додає Скиртач. - Все залежить від психологічних ресурсів людини. В мене був один випадок, коли солдат вистрелив у ворога та почав мучитися: "А це ж людина була, а хто ж він був?" Я його почав переконувати: "Не ти його, так він тебе", але людина все одно мучилася. Але буває й по-іншому: клацнув і забув".

Психологи запевняють, що країна ще не раз почує про подібні інциденти, якщо з ветеранами АТО не почнуть комплексно займатися фахівці. "Цей інцидент - можливість сказати державі, суспільству: треба щось робити. Інакше попереду на нас чекає ще дуже багато таких Дім", - нарікає Козінчук.

"Якби держава давала таким людям пройти нормальну психологічну реабілітацію, то цього швидше за все б не сталося, - пояснює Турчак. - З медичною реабілітацією особливих проблем немає: для бійців зараз хороший рівень медицини. А ось із психологічною реабілітацією для ветеранів справи йдуть дуже погано. Гроші на це державою виділяються, але, на мою думку, розподіляються вони неправильно, тому що результату особливого немає. Кожен психолог працює з ветеранами по-своєму, немає єдиних стандартів в Україні у психореабілітації військових. Стандартів, які були б розроблені саме під нашу війну".

З цим твердженням погоджується й Олексій Скиртач. "Українська військова психологія тільки зароджується. І зароджується вона на практиці. До нас приїжджають іноземні фахівці, вчать, але в різних армій різна специфіка. Наприклад, до нас приїжджав головний психіатр з ЦАХАЛу (армія Ізраїлю, - ред.), і він розповідав , що в них проблеми алкоголізму немає взагалі, але є, наприклад, проблема канабінолу: 90% курять марихуану", - говорить психолог.

"Відповідно, якби стандарти психологічної реабілітації, адаптовані до нашого конфлікту, існували, то психологи працювали б злагоджено, наші гроші йшли б у правильне русло та був би порядок. А так ми маємо купу психологів, кожен по-своєму намагається реабілітувати військових, думає, що саме його програма правильна. І часто трапляється так, що психологи тільки шкодять ветеранам", - резюмував Турчак.

Але й самі ветерани АТО повинні бути зацікавлені в допомозі самим собі. "Провина за те, що ми, атошники, не йдемо до психолога, а заливаємо все горілкою, травою й іншою гидотою, лежить тільки на нас. Той факт, що ти воював, не означає, що в мирному житті ти можеш творити беззаконня", - підкреслив Скиртач".