Хіти тижня. Секс, кохання та шлюб у Китаї: Розповідь українки, яка живе у Піднебесній

Що таке "традиційний" китайський шлюб, чи легко вийти заміж за китайця і як там ставляться до сексу? Культуролог, блогерка та мандрівниця Катерина Ванг, яка два роки мешкає та працює в Китаї у місті Циндао, у блозі розповідає про свій досвід і свої враження. Патріоти України пропонують вам прочитати її історію.

Уявімо собі білу привабливу жінку, яка щойно приїхала до китайського міста. Насправді на неї чекає багато несподіванок, включно з особливою увагою з боку місцевих. Куди б ви не прямували, завжди відчуватимете на собі дещо здивовані погляди. Саме в Китаї ви відчуєте, що здатні зупиняти автівки лише силою власної присутності. Чого, звісно, не траплялося, на батьківщині.

В Україні ви, можливо, також користувалися популярністю у протилежної статі, але все ж таки були "просто жінкою". А от в Китаї ви можете відчути себе ледь не "зіркою", яка здатна привертати увагу інших.

В Китаї чоловіче населення набагато переважає жіноче: за статистикою, китайських чоловіків на 30 мільйонів більше, ніж жінок. Вважається, що чоловікам важко знайти собі пару, а тим більше одружитися. Жінка традиційно посідала особливе місце в китайській культурі. Втім, частина людей і досі вбачає у жінках "слабку" стать, про яку має піклуватися чоловік.

Китайське "爱 (ài)" ("любити", "кохати") має значення насамперед "турбуватись про когось" і бути готовим прожити разом усе життя. Тож, якщо ви почуєте цю фразу від свого друга – це означає готовність до серйозних стосунків. Натомість "我 喜欢 你 (wǒ xǐhuan nǐ)" ("ти мені подобаєшся") – вказує на неглибокі почуття.

Саме тому китайські побачення сильно відрізняються від тієї "рівноправності", до якої звикли на Заході. Щоб довести, що ви для нього дійсно важливі, китайський чоловік буде намагатися максимально вам догодити. Це передбачає оплату з його боку обідів, шопінгу і розваг. Тому нормальна практика для китайських чоловіків – запрошувати у дуже дорогий ресторан одразу після знайомства.

Так само в Китаї розвинена hook up культура. І тут все залежить від того, наскільки далеко ви готові зайти. Звичайно, відмовлятися від усього, що пропонують, не варто, адже участь у дружній вечері ще не гарантує інтимну близькість. Втім, якщо до вас серйозно залицяються, то мається на увазі саме "це".

Секс не є чимось забороненим, що може викликати сором чи страх. Це – один із засобів "задоволення" і "гарного життя", до якого так прагнуть в Китаї.

Традиція шлюбу і традиція куртизанок

Шлюб та сімейні стосунки – один з наріжних каменів, на якому будується китайське суспільство. Про шлюб в Китаї замислюються ще замолоду. До того ж шлюб є важливим кроком до соціального успіху.

Шлюб укладається як договір між двома родинами і має певні правила. Нижче кілька уявлень про "успішний шлюб", які поширені в сучасному китайському суспільстві:

– Шлюб слід укладати в молодому віці. Найкращий вік для чоловіків – 28-30 років, для жінок – 26-28 років. При цьому чоловік має бути старший за жінку, а різниця у віці – незначна.

– Чоловік "платить" за свій шлюб. Як правило, родини обговорюють майнові питання перед укладенням шлюбу. При цьому наречений має бути готовим до того, щоб забезпечити своїй родині гідне життя, включаючи житло, автівку й відповідні фінансові можливості.

– 相亲市场 (xiāng qīn shì chǎng) – це "шлюбний ринок", на якому батьки домовляються про шлюб дітей. Це відбувається через спільних знайомих, агенції, а також безпосередньо у громадських місцях, наприклад, у парку.

– Важливо укласти шлюбний контракт своєчасно, навіть всупереч власним почуттям. Тобто, якщо віковий бар'єр підбігає, а ви ще не одружилися, слід докласти зусиль, щоб домовитися про шлюб.

Що ж, якщо існує ринок, то є ті, хто виграв, і ті, хто програв. Тих, хто не встиг вийти заміж або одружитися, в Китаї називають 剩女 (shèng nǚ) – "непотрібні жінки" або 剩男 (shèng nán) – "непотрібні чоловіки".

Насправді домовитися про шлюб стає дедалі важче, адже далеко не кожен китаєць має необхідні для цього ресурси. Китайські медіа часом пишуть про кошти, витрачені на подарунки для китаянок, та отримані потім відмови. І досі нерідко трапляється так, що родина дівчини вирішує не приймати чоловіка попри взаємні почуття.

Чи означає це, що іноземні жінки мають вищі шанси вийти заміж Китаї? Об'єктивно, так. Але зазвичай перевагу мають такі фактори:

– Молодість. Вийти заміж в Китаї після 30 років стає дедалі важче.

– Комунікація між родинами. Участь і статус батьків нареченої відіграє вагому роль.

– Прийняття специфічних китайських традицій спілкування в родинному колі (наприклад, подарунки, спільні обіди, відвідування батьків на традиційні китайські свята), виховання дітей тощо.

За традицією, шлюб у Китаї передбачає життя разом аж до самої смерті. Розлучення не вітається у суспільстві. Тому часто буває так, що чоловік і жінка продовжують триматися разом винятково заради дітей та іміджу своєї родини.

Втім, існує й інша, не менш давня традиція, пов'язана з куртизанками. Мати позашлюбну пасію в Китаї було усталено ще за давніх часів. Чоловік навіть міг отримати від дружини дозвіл на коханку і, таким чином, її ніби приймали у китайську сім'ю.

Наразі в Китаї законодавчо заборонено мати другу дружину. Втім, у великих китайських містах існують цілі ernaicun ("квартали куртизанок"). Знаю випадки, коли китайські чоловіки хвалилися своїми коханками не тільки перед друзями і знайомими, а й перед родичами офіційних дружин.

Причому на своїх утриманок чоловіки в Китаї витрачають чималі кошти. Як правило, це дуже молоді дівчата, які щойно приїхали до великого міста і вміють доглядати за своєю зовнішністю. Вони отримують від свого впливового друга пентхаус, кошти на дорогий одяг, косметику тощо. Натомість впливові китайці звикли вихвалятися марнотратством і молодими коханками. Втім, життя молодих принцес не є надто довгим: кар'єра "куртизанок" триває щонайбільше 2-3 роки, а потім на їхнє місце заступають нові.

Кохання – рідкість, варта вашої мрії

Чи можуть іноземки стати чимось більше, ніж розвагою для заможних китайців? І чи можуть вони уникнути пасток традиційного китайського шлюбу?

З цього приводу пригадується одна китайська повчальна історія. Одного разу радник, який прагнув стати старійшиною, побачив дивний сон. На вулиці йшов дощ, тож він одягнув дощовик і взяв із собою парасолю. Потім він катався на велосипеді на Великий китайській стіні. А ввечері зустрівся з молодою прекрасною дівчиною.

Він розповів про свій сон другу і запитав, що це означає. Друг сказав, що усе це нісенітниці, радник засмутився і опинився у лікарні. Там його відвідав інший друг. Він знову розповів свій сон. Цей друг сказав, що у сні було багато гарних речей, вартих уваги. Після цього радник швидко одужав і був обраний старійшиною.

Це історія про те, як збуваються мрії, якщо тільки вірити в них. Її поділяють як китайці, так і іноземці, які приїжджають до Китаю. Як би не складалися особисті стосунки, все це є досвідом, який дозволяє пізнати реальність і зробити відповідні висновки.

Міцні та справжні стосунки, звісно, тримаються на особистому спілкуванні, радощах, але також і турботі та нашій готовності приймати інших і робити щось задля їхнього блага. Ця формула може мати регіональні відтінки, але вона є дієвою в кожній країні. І зокрема, в Китаї.