"Ми не вміємо", або Хай будують черговий хмарочос: Музей археології фактично дав добро на захоронення унікальної давньоруської пам'ятки Києво-Подолу на втіху товстосумам

В Інституті археології Національної академії наук України назвали розмови про музеєфікацію знахідок на Поштовій площі популізмом, адже в нашій країні не існує технологій консервації таких артефактів. Про це повідомляється на офіційному сайті установи, з прикрістю зазначають Патріоти України.

«Питання організації музею на Поштовій площі напряму пов‘язане з вирішенням проблеми консервації археологічних решток, передусім деревини. Керівництво ДП «Центр археології Києва» публічно визнало, що не здатне здійснити консервацію знайденої на Поштовій площі деревини. Це фактично нівелює вимогу активістів-захисників Поштової площі щодо музеєфікації об‘єктів досліджень. На жаль, у цьому випадку про музеєфікацію будівельних залишків «in situ» не може бути й мови. В Україні на сьогодні відсутні методики, фахівці та реставраційні організації, які можуть виконати ці роботи. Тому, розмови про музеєфікацію є звичайним популізмом, який вводить в оману і суспільство, і державні структури», - йдеться в заяві інституту.

Спеціалісти Інституту археології НАН України наголошують, що на сьогоднішній день в нашій країні не існує технологій консервації артефактів, які знайдені на Поштовій площі.

«Особливо некоректним виглядає той факт, що ця «гаряча» тема стає аргументом напередодні виборчих перегонів в Україні. Єдино можливим рішенням є консервація деревини, вилученої з культурного шару та подальше її експонування у спеціальних волого-температурних умовах. Доцільність таких складних та, вочевидь, дуже затратних робіт, особливо враховуючи специфіку ґрунтів та гідрологічного режиму київського Подолу, а також можливих варіантів збереження й подальшого експонування органічних знахідок (деревини), має бути обґрунтована, передусім, відповідними фахівцями», - пояснюють спеціалісти.

Інститут археології НАН України вважає, що цим питанням повинні займатись на політики, а фахівці.

«Долю музеєфікації об’єктів та артефактів, знайдених на Поштовій площі, має вирішити спеціальна комісія в порядку та на підставах, визначених законом. Питання музеєфікації археологічних об’єктів вкрай складне і може вирішуватись різними шляхами залежно від багатьох факторів (геологічної та містобудівної ситуації, технічної спроможності, термінів, фінансової спроможності тощо). У будь-якому разі, рішення має спиратися на узгоджену та затверджену концепцію, обґрунтування, програму та терміни виконання робіт, варіанти передпроектних розробок, попередній кошторис. Всього цього наразі немає», - стверджують в Інституті археології України.

Варто наголосити, підземні музейні комплекси це не якесь нове, унікальне явище. По світу існують вони вже не одне десятиріччя. Є і в сусідній Польщі, куди, безумовно вітчизняні археологи їздять в наукових цілях, так само як з польськими фахівцями мають спільні експедиції на теренах України. Однак замість того, щоб скористатись суспільним розголосом і привернутою увагою до унікального об’єкту, набути новий досвід, обвлаштувати унікальний музейний комплекс ,котрий має всі шанси стати справжньою туристичною перлиною Києва, чиновники від науки воліють прямувати битим шляхом домовленостей з будівельним бізнесом, закопуючи історичні скарби назавжди в землю.

Коментував для ПУ, Лесь Лісовик