Дивізійник СС "Галичина" 94-річний Володимир Клос поділився досвідом життя в Австралії. Туди переїхав з Німеччини в 1949-му, після того, як в університеті Баварії отримав технічну освіту. Про це пише видання Gazeta.ua, повідомляють Патріоти України. Продовжимо мовою оригіналу.
"Не міг одразу виїхати до Америки чи Канади, бо нас вважали воєнними злочинцями. Австралія тоді приймала усіх. Тому знайшов роботу і поселився біля Сіднею. Отримував 5 фунтів стерлінгів на тиждень. Один віддавав за оренду кімнати, один на дорогу до роботи, три на елементарні потреби. Можна було один фунт зекономити та й програти на кінських перегонах. Дівчат не мали, грошей теж. Програти фунт на перегонах - то була єдина розвага для нас молодих хлопців", - розповідає Володимир Стефанович.
Розповідає, як йому попри нестачу грошей вдалося придбати власне житло.
"Якось сиділи ввечері з хлопцями в хаті, бо й вийти не було куди. Пили пиво і слухали на патефоні музику голосно. Прибігає господар із криками, чого бардак робимо. Я розізлився і почав шукати можливості купити власне житло. Збрехав агенту з нерухомості, що маю 300 фунтів, хоч у мене було лише 50. Він цілий день мені показував будинки. Вибрав хату за 700 фунтів. За першим внеском мав заплатити 250. Пішов до хлопців просити, щоб кожен позичив по 50 фунтів. Обіцяв за півроку віддати, якщо не вийде – житимуть у мене. Погодились п'ятеро. Так я купив хату. А за два роки – ще одну", - пригадує.
Кімнати у своїх будинки здавав в оренду. "Як будуть гроші, то й розваги і дівчата знайдуться", - упевнений.
"Австралійські дівчата на нас уваги не звертали, бо місцеві хлопці таких засуджували. Я працював у шпиталі і біля нього був гуртожиток для медсестер. Запропонував товаришу, який добре вмів заговорювати дівчат, подзвонити туди і попросити Мері Браун. Там такої не було, але дівчину, яка відповіла на дзвінок, запросили із подругами до нас у гості. Забирали їх на авто, яке мав ще один товариш. Так і знайшли собі товариство.", - розповідає чоловік.
Так в Австралії прожив 10 років.
"Переїхав до Канади, бо Австралії не було українських дівчат. Звідти до Америки, де одружився з українкою".
До німецької дивізії СС "Галичина" 1943-го зголосилося 85 тис. українців. "Німці нічого не обіцяли. Вони нас ненавиділи, ми – їх. Мали бажання воювати на східному фронті, в нас була потреба у зброї та вишколі. Знали, що в потрібний момент обернемо зброю у боротьбі за Україну".
В Україні пояснили, чи може роботодавець звільнити мобілізованого працівника, який самовільно залишив військову частину. Такі випадки викликають чимало запитань як у роботодавців, так і у самих військовослужбовців, передають Патріоти України. Юристи на...
Як розповів історик Дмитро Полюхович, кам’яний хрест на могилі в селі Лісоводи Городоцької громади, що на Хмельниччині, вкритий графіті, котрі характерні для хрестів Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. На могилі з цим хрестом вказана дата поховання — ...
