Не дочекався допомоги: Прикарпатець, який в АТО втратив третину черепа, живе з пільгами на папері

Екс-сільський голова Сівки-Калуської фактично 3 скликання селяни довіряли йому війтувати. Проте не добувши третього терміну, добровільно пішов воювати на Схід, де отримав важке поранення. У жовтні минає два роки після поранення і реабілітації, повідомляютьПатріоти України з посиланням на "Вісті Калущини".

Спершу Олега Климишина направили на полігон у Новояворівськ, що на Львівщині, потім — на навчання у село Широкий Лан Запорізької області. Освоював навики оператора-навідника бойової машини піхоти. Звідти — на Схід. Потрапив до складу 28-ї механізованої бригади ЗСУ.

"Досить часто нас обстрілювали з артилерії, ми відповідали. Правда, в основному, більше стріляли по наших сусідах — 72-й бригаді, бо в них було більше техніки, — пригадує Олег Климишин. — "Сєпари" рахували снаряди. Тож якщо бачили, що просто стоять солдати, їм, певно, шкода було витрачати. Старалися більше обстрілювати ті частини, які мали скупчення техніки. В нас техніки було зовсім мало, то нас обстрілювали менше, але все одно перепадало.

Під час одного із таких обстрілів, 23 жовтня, Олега Климишина і його побратима поранило. "Мінометний обстріл, під час якого я отримав поранення в голову, був біля Волновахи. Ми перебували на своїх позиціях, якраз збиралися обідати. Наша позиція була не зовсім зручна, бо навколо нас були терикони, на яких сиділи коректувальники вогню сепаратистів. Видно, коли наші почали рухатися в бік польової кухні, з того боку побачили рух і викликали вогонь.

Пам’ятаю, я з побратимом були на БМП, коли міна впала, нас просто скинуло звідти. Побачив, що в побратима з Миколаєва Володимира — поранення, кров. Він якраз впав біля мене. І не знаю, як мені вдалося це зробити з пораненням, фактично з дірою в голові, але тоді я відтягнув його за БМП, бо міни продовжували падати, боявся, щоб не поранило ще раз. Аж тоді побачив на собі кров. Болю взагалі не відчувалося, як і страху".

Далі, на щастя, чоловікам надали першу допомогу інші вояки. Каже, все було так, як не можна робити при пораненні: перев’язати правильно не вміли. Більше того, замість того, щоб знерухоміти, потягли в бліндаж. Але все обійшлося. Спершу Олега Климишина відвезли до Маріуполя, а вже звідти гелікоптером, завдяки волонтеру Оксані Корчинській, — у Дніпропетровськ, де досвідчені хірурги провели операцію. У Климишина діагностували тяжке проникаюче поранення голови в правій скроневій ділянці. З таким не часто щастить вижити, а Климишин доводить медицині, що він не те, що вижив, а й з часом повністю відновиться.

Та ще й досі Олег Климишин не отримав гарантованої державою квартири. Правда, каже, голова РДА Наталія Бабій обіцяла взяти це питання під особистий контроль, тож сподівається.

У Олега Климишина зараз — І група інвалідності. Проте, каже, почувається добре. Йому знесло фактично третю частину черепа. Зараз у його голову імплантовано титанову пластину розміром 13 на 17 см. Динаміка є: нога після реабілітації трохи запрацювала, тож може ходити, хоч і з паличкою.