"Нічний бій був раптовим, запеклим. Миттєво закипів, ніби хтось клацнув вимикачем": Куля і кулька. Зворушлива історія з АТО

Шматки розпеченого металу із дзижчанням прорізали сире повітря.

Ілюстрація: na.mil.gov.ua"Вона народилася в далекому Сибіру й уперше відчула свій убивчий потенціал, коли шматок свинцю із тигля, що дихав несамовитим жаром, оповив її сталеве продовгувате серце. На довгій стрічці конвеєра в цеху оборонного заводу вона зрозуміла, що не сама, а одна з мільйонів таких же малих і небезпечних доньок кохання металу та вогню", - пише Володимир Скоростецький для Народної армії, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Потім її одягли в латунну сорочку й зачинили на багато років у темряві серед тисяч схожих одна на одну як дві краплі води її сестер. Коли її дістали з темряви ящика, надворі було холодно. Чиїсь руки похапцем вихопили її з-поміж інших і всадили в тісний залізний короб. А згодом, підперта знизу тугою пружиною, слідом за своїми товаришками вона наблизилась до того моменту, для якого її було створено — відправитись у перший та останній у житті політ. Сам момент вона не запам’ятала: спалах, гуркіт, миттєвий пекучий жар, ковзкі нарізи ствола й стрімкі перегони із вітром крізь темряву. Це було надзвичайно, але недовго.

…Нічний бій був раптовим, запеклим. Миттєво закипів, ніби хтось клацнув вимикачем, щоб заквітчати чорнильно-чорну мряку багряними «хризантемами» порохового вогню. Шматки розпеченого металу із дзижчанням прорізали сире повітря. Аж раптом, начебто теплий вітерець ковзнув по його щоці та щось із стуком уп’ялося в дощату стінку позаду, сипонувши за комір дерев’яним потрухом і скалками. Він не звернув на те особливої уваги: не до того, лише хитнув головою, знову припадаючи оком до бінокуляра прицілу та продовжуючи робити свою роботу.

…Було вже світло, коли її витягли з дерев’яної пастки, де закінчився її перший та останній у житті політ. Рука, яка знову дістала її на світ, була міцною, з обвітреною та задубілою шкірою.

— Кулько! — почувся хрипкий, надірваний криком голос. — Ходи сюди, ходи! Будеш, мала, тепер з талісманом!

Чорне, з білою плямою на грудях капловухе цуценя підбігло до господаря, вимазуючи хутряного животика липкою окопною багнюкою. Солдат, невисокий чолов’яга в засмальцьованому камуфляжі, усміхнувся, дивлячись на те, як мале собаче дитя махає хвостом і заглядає йому в очі. Боєць простягнув руку й широкою долонею погладив цуценя по голові. А потім пов’язав улюбленцеві на замурзану шийку кольорову плетену стрічку, на якій, як підвіска, висіла куля. Та сама, калібру 7,62…"

ТЦК довелося прибрати чоловіка з розшуку: Які помилки у повістці знайшли судді

четвер, 19 листопад 2026, 8:21

Другий апеляційний адміністративний суд став на бік військовозобов’язаного, якого територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оголосив у розшук. Під час розгляду справи з’ясувалося, що повістка, на підставі якої ухвалили таке рішення, б...

Чи буде в Україні дефіцит соняшникової олії та продуктів: У ТПП звернулися до споживачів

четвер, 19 листопад 2026, 7:36

Україні не загрожує дефіцит соняшникової олії, оскільки обсяги її виробництва значно перевищують потреби внутрішнього ринку. Навіть якщо роботу окремих великих підприємств буде зупинено, попит зможуть задовольнити інші виробники. Тому українцям не варт...