"Вона народилася в далекому Сибіру й уперше відчула свій убивчий потенціал, коли шматок свинцю із тигля, що дихав несамовитим жаром, оповив її сталеве продовгувате серце. На довгій стрічці конвеєра в цеху оборонного заводу вона зрозуміла, що не сама, а одна з мільйонів таких же малих і небезпечних доньок кохання металу та вогню", - пише Володимир Скоростецький для Народної армії, повідомляють Патріоти України, і продовжує:
"Потім її одягли в латунну сорочку й зачинили на багато років у темряві серед тисяч схожих одна на одну як дві краплі води її сестер. Коли її дістали з темряви ящика, надворі було холодно. Чиїсь руки похапцем вихопили її з-поміж інших і всадили в тісний залізний короб. А згодом, підперта знизу тугою пружиною, слідом за своїми товаришками вона наблизилась до того моменту, для якого її було створено — відправитись у перший та останній у житті політ. Сам момент вона не запам’ятала: спалах, гуркіт, миттєвий пекучий жар, ковзкі нарізи ствола й стрімкі перегони із вітром крізь темряву. Це було надзвичайно, але недовго.
…Нічний бій був раптовим, запеклим. Миттєво закипів, ніби хтось клацнув вимикачем, щоб заквітчати чорнильно-чорну мряку багряними «хризантемами» порохового вогню. Шматки розпеченого металу із дзижчанням прорізали сире повітря. Аж раптом, начебто теплий вітерець ковзнув по його щоці та щось із стуком уп’ялося в дощату стінку позаду, сипонувши за комір дерев’яним потрухом і скалками. Він не звернув на те особливої уваги: не до того, лише хитнув головою, знову припадаючи оком до бінокуляра прицілу та продовжуючи робити свою роботу.
…Було вже світло, коли її витягли з дерев’яної пастки, де закінчився її перший та останній у житті політ. Рука, яка знову дістала її на світ, була міцною, з обвітреною та задубілою шкірою.
— Кулько! — почувся хрипкий, надірваний криком голос. — Ходи сюди, ходи! Будеш, мала, тепер з талісманом!
Чорне, з білою плямою на грудях капловухе цуценя підбігло до господаря, вимазуючи хутряного животика липкою окопною багнюкою. Солдат, невисокий чолов’яга в засмальцьованому камуфляжі, усміхнувся, дивлячись на те, як мале собаче дитя махає хвостом і заглядає йому в очі. Боєць простягнув руку й широкою долонею погладив цуценя по голові. А потім пов’язав улюбленцеві на замурзану шийку кольорову плетену стрічку, на якій, як підвіска, висіла куля. Та сама, калібру 7,62…"
Перед початком опалювального сезону власники приватних будинків шукають дрова, які добре віддають тепло й допомагають зменшити витрати на опалення. Крім звичних дуба, граба та бука, варто звернути увагу на горобину — тверду деревину, яка може стати аль...
В Україні вручення повістки про мобілізацію на військову службу уночі є законним, однак це не надає представникам ТЦК права самовільно переступати поріг приватного житла чи готельного номера. На цьому наголосив військовий юрист компанії «Приходько та п...
