Один телефон на всіх і чай із маслом яка: Як живе село на висоті 4 км у Гімалаях (фото)

Віддалене гімалайське село Румбак розташоване на висоті 3960 м. Його населяють 200 осіб, повідомляють Патріоти України з посиланням на Daily Mail.

Електрику вони отримують 3 год на день, користуються одним телефоном на всіх та пригощають подорожніх чаєм із маслом яка.

До села веде вузька кам'яниста стежка. Добиратися по ній необхідно кілька годин. Дороги немає. Для перевезення вантажів місцеві використовують ослів.

На запорошених вуличках знаходяться будинки, побудовані з каменю і дерева в тибетському стилі. Вони мають плоскі дахи, побілені стіни і складний декор навколо вікон і на одвірках. Населення займається в основному сільським господарствам. Більшість виходять в поле близько 5 ранку і повертаються на вечерю після 20:00. Електрику отримують з 20:00 до 23:00. Мобільного зв'язку немає. У разі надзвичайної ситуації можна скористатися стаціонарним телефоном - одним на всіх.

"Тут хороший темп життя. У вільний час жінки шиють або тчуть вовняні нитки, а чоловіки роблять взуття або виконують ремонтні роботи. Всі зайняті", - каже перекладач і провідник Наванг, який супроводжував журналіста.

"Зараз родини менші - 6-8 чоловік. Коли я був молодший, в сім'ях було 14 чоловік і люди одружилися в підлітковому віці. Моя бабуся вийшла заміж в 12 ", - розповідає провідник.

Журналіста пустила в будинок місцева пара - жінка на ім'я Лобзанг Церінг і її чоловік Ейшей. У них четверо дітей. Господиня показала велику головну кімнату з безліччю чайників. Мабуть, влітку ця кімната буде використовуватися для дозвілля. Взимку всі будуть спати разом, намагаючись зігрітися. Температура може впасти до - 20° С, і можуть бути сильні снігопади, міркує журналіст.

Кухня невелика. У ній Лобзанг пригостила Вайтлокса зеленим чаєм з маслом яка. Він має легкий присмак сиру з блакитною цвіллю і невелику маслянисту плівку по краю, говорить журналіст. Такий напій популярний в Бутані, Непалі, Індії та Тибеті. Він калорійний і вважається корисним на високогір'ї.

Потім жінка подала чанг - холодний напій з ферментованої ячмінної води. Це каламутна рідина за смаком схожа на суміш пива та оцту. Здається трохи важкуватою для шлунка, описує журналіст.

"Якщо ви вип'єте півдюжини чашок цього, це може змусити вас відчути себе п'яним", - сказав гід Наванг. "Щоб закінчити моє кулінарне дослідження, Лобзанг бухнула мені в миску цампи. Це кашоподібна суміш, яка складається з ячмінного борошна, змішаного з маслом і чаєм. Вони була мені трохи більше до смаку і нагадала тісто для пирога ", - розповідає Вайтлокс. Цампа - популярна страва на сніданок. Вона насичує на весь день і не потрібно зупинятися на обід. Навіть Далай-лама вважається її фанатом, говорять місцеві.

Румбаку майже 400 років. Раніше він був місцем зупинки для гірських мандрівників. Потім осілі люди почали вирощувати в родючій долині ячмінь.

Останнім часом село стає все більш популярним. З'являються будинки, де мандрівникам можна зупинитися. На дахах деяких будинків встановили сонячні панелі. Поруч стоять електронні опори, але не підключені.

У селі знаходиться невеликий будистський храм і школа. Багато жителів села задоволені віддаленим способом життя. Але деякі представники молоді прагнуть втексти до міста. Там вищий рівень життя і більший вибір можливих женихів і наречених. Часто шлюби в селі відбуваються по розрахунку.