"Ой, пані з України. Тепер розумію, чому кажуть, що в Україні так багато красивих дівчат": Журналістка розповіла, як ловеласи з берегів Вісли "клеють" наших красунь

Складається враження, що всі вони читають якійсь недолугий посібник, котрий складається з двох-трьох дуже банальних шаблонів

Патріоти України пропонують ознайомитись з публікацією тележурналісткою Оленою Мищенко про її досвід з проживання у сусідній державі.

Переважна більшість польських мужчин, з якими мені доводиться знайомитися і говорити, на першій розмові гнуть дві тематичні лінії.

Перша, стандартна:

- Ой, пані з України. Я одразу так і подумав. Тепер я розумію, чому кажуть, що в Україні так багато красивих дівчат.

Таке чоловіки говорять незалежно від місця і ситуації. На вулицях, на співбесідах, в лікарні. От недавно пішла до лікаря. Коли вже на хвилині десятій він замучив мене цими питаннями про мене і про красивих українських жінок, я десь згубила свою ввічливість і попросила його говорити про мої органи й стан здоров'я, бо ж за тим і прийшла. А він так спокійно: "Та що про це говорити, там все нормально, але я скажу ще раз - українки такі красиві".

Друга тема, стандарт+, зазвичай говорять чоловіки з претензією на розум:

- ой, пані з України. Мабуть, приїхала сюди вчитися чи працювати. А що там у вашій країні, біда і розруха, всі виїжджають до нас, а коли ж воно вже налагодиться ситуація і буде процвітання?

І це катастрофа. Зазвичай, у таких випадках після короткої відповіді про міграцію як природне явище і що часто люди їдуть з країни не в пошуках кращої долі, а щоби здобути новий досвід, я починаю розпитувати, скільки поляків і чому виїхало, наприклад, до Англії і чи було кому відбудовувати країну? Після коротких відповідей звучить щось приблизно "Ой, нехай пані не подумає, що я хвалюся як у нас добре, а у вас усе погано. Ні, ні в якому разі. Просто дуже шкода вас". І в такі моменти часто хочеться сказати: "Чоловіче, подивися на своє життя, ти заробляєш 100 злотих на день і ти ще когось жалієш?" Але я мовчу, бо не знаю, як польською сказати жалієш і не хочу вчити цього слова.

І я от думаю. Чи я не з тими людьми говорю? Чи якось спонукаю своїм виглядом і поведінкою до таких розмов? Чи, як казала героїня одного кіно, і сумочкою махнути не можна, бо одразу звалиш п'ятьох нікчем? Чи в поляків, коли вони бачать українську людину, в голові спрацьовує якийсь голосовичок, котрий каже "заробітчани, красиві жінки, Бандера"?

Задля справедливості радісно додам спасибі, що нічого не кажуть мені про східний акцент, бо це, до речі, ще одна з тем.

Три хвилини на день - і ризик 13 видів раку нижчий: Вчені зробили несподіване відкриття

вівторок, 18 серпень 2026, 11:40

Не обов’язково проводити години у спортзалі, щоб отримувати користь від фізичної активності. Нове дослідження показало, що лише кілька хвилин інтенсивного руху протягом дня можуть бути пов’язані зі зниженням ризику розвитку 13 видів раку, передають Пат...

Не брали відпустку кілька років? Ось що буде з накопиченими днями та коли їх можна обміняти на гроші

вівторок, 18 серпень 2026, 11:27

Невикористані дні щорічної відпустки в Україні не згорають, навіть якщо працівник не користувався ними протягом кількох років. Такі дні накопичуються, а використати їх можна пізніше за погодженням із роботодавцем, передають Патріоти України. Водночас м...