Оце так "подяка від держави": Ветерану АТО виділили землю на сміттєзвалищі

"Тарас Коваль — учасник АТО, який дістав інвалідність і звільнився з лав Збройних Сил України, вирішив скористатися своїм законним правом на отримання земельної ділянки. Хотів побудувати житло, бо свого не має. Заяву учасника АТО задовольнила міська рада міста Новомосковська Дніпропетровської області та виділила демобілізованому земельну ділянку на… сміттєзвалищі", - пише Віталій Панчишин, повідомляють Патріоти України з посиланням на Народну армію.

— Моєму здивуванню та обуренню не було меж. Ця земля не тільки не була придатною для будівництва, на ній небезпечно навіть бурити свердловину для питної води, оскільки відходи можуть потрапити в криницю! — каже Тарас Коваль.

Колишній десантник звернувся у відповідні інстанції, і проблему пообіцяли розв’язати.

Зазнавши соціальної несправедливості та переконавшись на власному досвіді, що атовцям органи місцевого самоврядування спочатку нібито простягують руку допомоги, а потім доволі часто їх обманюють, підсовуючи «сюрпризи» із землею, Тарас вирішив зайнятися волонтерською діяльністю, допомагати побратимам реалізовувати свої права.

Він має юридичну освіту й ось уже понад два роки тісно співпрацює з «Юридичною сотнею», намагається допомагати військовослужбовцям Збройних Сил — нинішнім учасникам АТО та демобілізованим вирішувати проблемні питання, які виникають з оформленням відповідних документів та отриманням земельних ділянок у регіонах України.

…Цікава історія трапилася з демобілізованим бійцем Леонідом Грабаром, який став інвалідом, виконуючи бойові завдання в районі АТО. Батько двох дітей, він до війни проживав із родиною в будинку тестя. Повернувшись додому в село Гольма Балтського району Одеської області, він скористався своїм правом і подав документи на розгляд у виконавчий комітет сільської ради. Леонід хотів отримати у власність земельну ділянку в межах села поруч із будинком родичів, де був пустир багато років поспіль. Справжньою несподіванкою стала для бійця відповідь місцевих чиновників. Виявляється, у цілому селі не знайшлося жодної вільної ділянки для захисника України.

— Дуже прикра ситуація. Я хочу отримати землю, яка мені по праву має належати. І це не якесь там місто з багатою інфраструктурою, а звичайнісіньке село. Є письмова відповідь із сільради, тож продовжуватиму боротьбу, — каже Леонід Грабар.

Законом не обмежено право громадян, зокрема учасників АТО, на отримання земельної ділянки з прив’язкою до місця реєстрації чи постійного проживання.

Тому природно, що часто учасники АТО хочуть отримати землю в обласних центрах, великих містах. Наприклад, в Одесі вільних земель немає. Бійцям пропонують землі в глибинці Одещини, у степових районах, за 60–80 км від південної Пальміри, а про чорноморську берегову лінію й мова не йде. Проте на сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вільні земельні ділянки є.

Варто зазначити, що, за офіційною інформацією Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у регіоні виявили бажання отримати землю 3457 учасників антитерористичної операції та членів їхніх родин. Саме таку кількість заяв од військових отримали в цьому управлінні та органах місцевого самоврядування регіону. На сьогодні учасникам АТО надали 2573 дозволів на розробку проектів землеустрою для відведення земель загальною площею 3700,43 га, з них для особистого селянського господарства — 1875 (3622,36 га) і для садівництва 698 (78,07 га). Безпосередньо у власність учасники АТО вже отримали 376 земельних ділянок. Їхня загальна площа становить 486,68 га. Зокрема атовці отримали у власність 247 ділянок (474,00 га) для особистого селянського господарства. Ще 129 (12,68 га) ділянок відведено для садівництва.

За словами координатора громадської організації «Рада громадської безпеки» Юрія Козариса, не завжди офіційні дані щодо отримання земельних ділянок для учасників АТО збігаються з реальними цифрами.

— Дуже часто чиновники перебільшують, а в невеличких містечках іноді виникає свавілля: «Землі немає, усе продано». Представники місцевої влади не сприяють оформленню документів. Навіть виникають ситуації протиправного характеру. Наприклад, «зацікавлені особи» — так звані посередники між державою та воїнами АТО, пропонують бійцям свою «допомогу» у вирішенні земельних питань. Таке переважно трапляється у віддалених регіонах, де демобілізовані не такі соціально захищені та юридично обізнані, як, наприклад, у великих містах. Бійцям, які не мають роботи, потрібно годувати свої родини, а для цього необхідні гроші. І, як зазвичай буває, вони потрібні негайно. Схема проста. Шахраї нібито застосовують свої впливові зв’язки та оформляють на учасника АТО земельну ділянку у вигідній для них місцевості. Самому ж бійцю, за його згодою, пропонують певну кількість грошей у доларовому еквіваленті, натомість той потім відмовляється від своєї земельної ділянки та перереєстровує її на чуже прізвище. Далі під час оформлення документів у третьої сторони нібито виникають труднощі. Атовцю кажуть, мовляв, щоб пришвидшити справу, потрібно доплатити певну суму грошей. Необізнаний боєць погоджується й платить їм іще й «грошову винагороду». Як результат — ошукана жертва замість гарантованої державою земельної ділянки отримує… аж нічого. Я не називатиму конкретних імен і прізвищ із міркувань безпеки, але така проблема, на жаль, існує. Ми намагатимемося її розв’язати, — каже Юрій Козарис.

Як стверджують волонтери «Ради громадської безпеки», вирішувати проблемні питання з надання земельних ділянок воїнам АТО потрібно комплексно. Сюди мають долучатися волонтери, громадські організації, самі атовці, державні структури. У тісній кооперації значно вищий шанс отримати законну землю нинішнім та колишнім військовослужбовцям і не залишитися ошуканими.