"Пристрасть і рішучість - це те, що мене захоплює найбільше": Іноземна туристка розповіла, чому залишилася жити в Україні (фото)

Американка Емі Батлер поїхала з Нью-Йорка в 2015 році, щоб подивитися світ і пожити трохи в іншій країні. Але після того, як вона опинилася в Україні, всі наміри поїздити по Європі відійшли на задній план. Про те, чому вона затрималася в Києві на півтора року, що її вражає в Україні і чому деякі аспекти щоденного життя для експата перетворюються в справжній виклик, Батлер розповіла українським журналістам, передають Патріоти України. Далі - пряма мова Емі Батлер.

Я народилася в Нью-Йорку, але вже з 2015 року я - експат. У підлітковому віці мені пощастило з'їздити в кілька міжнародних поїздок, і як раз вони і пробудили в мені пристрасть до подорожей.

Коли мені було 20 років, я кілька місяців прожила в Великобританії. І після цього досвіду в моїй голові міцно засіла ідея про те, що я б хотіла пожити за кордоном довше. І, бажано, в тих місцях, які б не були настільки по культурі схожими на США!

Після від'їзду з Америки в 2015 році, я побувала в Азії і Європі, в тому числі в Сингапурі, Грузії, Сербії, Румунії та деяких інших місцях. Але найбільше часу я провела в Україні. Я Києві я прожила приблизно 18 місяців.

Спочатку я переїхала до Києва, тому що хлопцеві, з яким я зустрічалася, запропонували тут короткострокову роботу. Оскільки тоді в відношенні Києва у мене були тільки тимчасові плани, і я повинна була поїхати на літо, я швидко почала шукати тут роботу і собі. Потім повернулася сюди у вересні 2017 року, щоб викладати англійську мову.

Ніч, коли я вперше приїхала сюди, я запам'ятала - було холодно, темно і дощитило. Звичайно, це ж був лютий! Напевно, це не найвдаліший час для переїзду в Україну, але потім я зрозуміла, що місто і люди повільно, але грунтовно мене зачаровують.

Коли я потрапила в Україну, я планувала, що весь свій вільний час я буду проводити, подорожуючи в інші країни. Просто тому, що я нарешті живу в Європі. Але те, що Україна - найбільша країна в Європі, змусило мене змінити свої плани. Фактично, я проміняла більшість міжнародних поїздок на те, щоб дізнатися більше про Україну!

Мені подобається думати, що я по максимуму використовувала свій час. Я побувала в Харкові, Львові, Одесі, Полтаві, Ужгороді, Дніпрі, Чернівцях, Тернополі, Буковелі та Чернігові.

Дуже люблю атмосферу Харкова - це студентське місто дуже енергійне, нічне життя вражає. Я думаю, що це дуже гарне місто, хоча воно і відрізняється від інших, наприклад, від Львова і Одеси.

Ще я побувала на дводенній прогулянці на конях в Карпатах. Майже весь цей час йшов дощ, але, все одно, це був незабутній досвід. Ми зупинялися у фермера, який запросив мене на доїння о 5 ранку. Я відмовилася, але свіже молоко спробувала!

Літо в Україні дійсно прекрасне. На вулиці завжди є чим зайнятися, будь то фестиваль їжі, прогулянка по Дніпру на човні або просто коктейль на літній терасі в кафе. Ще в Києві є безліч варіантів, щоб розважитися або навчитися чомусь новому.

А ось трохи розчарувала міська інфраструктура. В моїй квартирі не було бойлера, тому я страждала кожен раз, коли в місті відключали гарячу воду!

Коли я приїхала, не знала навіть український алфавіт, тому спочатку життя було складним. Потихеньку я стала вивчати мову. У Києві багато людей говорять англійською, але за його межами, межами Львова чи Одеси часто її не знає ніхто. Хоча мене це не турбувало - це типова і очікувана проблема під час подорожей.

Проблема була відчутнішою, коли я намагалася з кимось подружитися. Спільнота експатів в Києві маленька, і через те, що я не говорила ні українською, ні російською, подружитися з місцевими було складно. А ходити на побачення було взагалі якимось викликом!

Українська кухня - це окрема історія. Спочатку я нічого про неї не знала, але швидко стала її фанатом. І я говорю не тільки про традиційну кухню, але і сучасну їжу, яку готують шеф-кухарі в ресторанах Києва. Взагалі в Києві набагато більше ресторанів, кафе і барів, ніж я б змогла відвідати за 18 місяців, як би не старалася.

А ще Україна - дуже доступна країна для тих, хто приїжджає сюди з держави зі стійкою економікою. Тут я отримала новий досвід, який ніколи б не змогла дозволити собі вдома, в США. Наприклад, поїхати на хороший гірськолижний курорт або кататися на конях в горах. Безумовно, це перевага для туристів. Сподіваюся, що це приведе в Україну ще більше гостей, які будуть інвестувати в місцеву економіку.

Моє улюблене місце в Україні - в поїзді! Мені подобалося, що я можу розглядати сільську місцевість - поля соняшників, села, листя, що змінюють колір восени.

Але найбільше мені сподобався, звичайно, Київ. Я - дівчина з великого міста, і мені дуже подобалося, що в Києві завжди щось відбувалося, будь то футбол, різдвяні ярмарки або Євробачення!

Якщо говорити чесно, то при від'їзді завжди стільки справ, що я відчуваю полегшення, опинившись в літаку. Але їхати з України було, безумовно, гірко. Мені правда дуже подобалася моя робота, друзі і район. Було відчуття, що в Києві у мене з'явився дім. Але, в той же час, було Різдво і я була готова зустрітися з моєю родиною і друзями.

Україна - дуже особливе місце з цікавою історією, доброзичливими людьми і безліччю можливостей. Якщо ви хочете жити в країні, яка як слід не досліджена іншими експатами, то Україна - відмінний вибір.

Живучи і подорожуючи по Україні, я відчувала себе дуже безпечно, навіть в якості самотньої жінки, яка не володіє місцевою мовою. Здебільшого люди раді допомогти і завжди цікавляться враженнями від України.

Проте, частина з того, що викликає такі унікальні почуття, також може стати причиною багатьох проблем. Туристична інфраструктура тут хоч і розвивається, але поки цей процес все ж знаходиться на початковому етапі. Можливо, вам потрібно постаратися більше, ніж довелося б в країні з більш розвиненим туризмом.

В цілому, життя за кордоном досить складне. Потрібно пристосовуватися до інших культурних норм, змиритися з мовними обмеженнями, мати справу з бюрократією. Те, що легко зробити в рідній країні, в чужій вимагає більше часу і енергії. Мені знадобилося два тижні, щоб замінити в квартирі лампочки, які згоріли, тому що я не могла знайти магазин, в якому продавалися потрібні.

Але складнощі - це те, що робить життя за кордоном вартим того. Так, це не для всіх, але якщо підходити до питання без упереджень і з почуттям гумору, то цей досвід зробить вас багатшим.

В Україні є енергія, яку я так рідко бачила в інших країнах. В її історії зараз унікальний момент, і, навіть будучи експатом, я відчувала все зміни і зрушення. Внесок кожної окремої людини в Україні має значення. І мова йде не тільки про політику! Коли б я не опинилася, наприклад, в кав'ярні, там були молоді люди, які працювали над креативними проектами. Мені пощастило познайомитися з підприємцями і обговорити з ними їхні плани розвитку. І у студентів, з якими я працювала, були позитивні плани на майбутнє. Це те, за що я люблю Україну. Але, я думаю, що пристрасть і рішучість - це те, що мене захоплює найбільше".