"- Ваєнноє положеніє могут ввєсті, - долітає до мого вуха розмова на ескалаторі в метро. На вигляд - студенти: дві дівчини і хлопець", - пише на своїй сторінці в Фейсбук боєць ЗСУ Ксенія Пантелеєва, повідомляють Патріоти України, і продовжує:
"— І чьо ета значіт? — питає брюнетка з фіолетовими губами.
— Ну там дома сідєть послє 10−11 вєчєра, нє гулять, нє піть, нє єздіть за граніцу, — каже хлопець в окулярах і модною «дулькою» на голові.
— А в унівєр ілі на работу нада? — хлопає нарощеними віями їх рудоволоса подруга.
— Нє знаю, — хитає головою юнак.
— Так, а што случілось? — фіолетові губи витягуються трубочкою.
— Путін напал, — із нудьгуючим виглядом знову стискає плечима хлопець.
Дякую, що помітили. На 5-му році війни. До цього, з 2014-го, просто репетиції були, а у 2018-му нарешті Путін напав. Та ладно?! Люди — такі люди. І мені чомусь щастить зустрічати таких дятлів.
Але важливо, що на тлі вчорашніх подій чітко виокремилися категорії співвітчизників, з якими живемо «дупа до дупи» в одній країні:
1. щиро щасливі «бувші вояки» із посмішками дітей, які в передочікуванні та надіях, що «нарешті повоюємо». Вони вже подумки зарядили магазини патронами, викопали зброю з підвалів чи шо де у кого сховане «на випадок великої війни». В ейфорії дістали рюкзаки, перевірили, чи все на місцях, охайно склали мультікам, помили берці, перевірили аптечки та снарягу. І реально чекають тільки команди «фас». З такими не страшно нічого, вони перші стрибнуть в окопи і знімуть із запобіжника зброю.
2. сумні або серйозні «бальшиє здаравєнниє», які розгублені: «В смислє вайна?» — і нарешті дізнаються, яким боком тримати автомат.
3. «Порошенко всьо падстроіл. Путін же нє сідєл в кораблє і нє рєшал напасть».
4. «Шо-шо? Вайна? Путін? А кто ета? Сдєлайтє мнє мой смузі».
5. Ну і ті, хто, не зважаючи на новини, виконував далі свою роботу з холодним розумом і чіткістю рухів та думок.
Паніка — це таке. Вона не дасть результатів. Нічого надприроднього не сталося. Це ж лише війна, яка не завершувалася.
Однак радує, що в нашому суспільстві є той кістяк щиро щасливих і спокійних, які однаково люблять пістолєтікі й автоматікі, вміють ними користуватися, мають уявлення про тактику/стратегію/бойові розпорядження, а найголовніше — готові у будь-який момент встати на захист держави. Оце вже покоління нових українців, які прикриють отих з дульками на голові та фіолетовими губами.
Буде чи не буде «велика війна» — питання інше. Важливо, що ми більше не боїмося, а спокійно «чистимо зброю і перевіряємо аптечки». Принаймні краща частина нашого хворого суспільства".
З 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий навчальний рік, який принесе низку змін для школярів, батьків і педагогів. Частина старшокласників першою випробує нову модель профільної освіти, а в середній школі продовжать тестувати оновлені навчальні п...
Попри те, що українців заспокоюють щодо тарифів на газ та опалення, які, як очікується, не підвищуватимуться до 30 квітня, для Києва головною проблемою цієї зими може стати зовсім не вартість тепла, передають Патріоти України. Столиця може зіткнутися з...
