Скіфське золото Криму. Україні доведеться заплатити голландцям 110 000 євро: Чому і як триває судова тяжба з росіянами (фото)

- У 2016 році на суд першої інстанції, на якому вирішувалася доля скіфського золота, приїхали представники чотирьох кримських музеїв, - каже заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова. - На цей раз жодного представника цих музеїв не було. За наявною у нас інформацією, їх просто не пустили в Європу - кримчани з російськими паспортами потрапити туди шансів не мають.

- Важливо зазначити, що ці люди були призначені до керівництва кримських музеїв окупаційною владою, - підкреслив Євген Нищук. - Ми чітко заявили на суді, що повернення експонатів на окупований півострів буде означати фактичну легалізацію анексії Криму. У 2014 році як тільки сталася окупація Росією Криму, я підписав наказ N 292 про те, що артефакти, відправлені в Голландію на виставку, повинні надійти на тимчасове зберігання до Києва.

- На мою думку, російська сторона, яка фактично є нашим опонентом в цьому судовому процесі, прагне тягнути час - щоб експонати виставки, що проходила в амстердамському музеї Аллард Пірсона, як можна пізніше були повернуті в Україну, - зауважує Еміне Джапарова.

- Апеляційний суд Амстердама заявив про те, що до 11 червня 2019 року готовий винести рішення, - говорить заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов. - Це рішення може бути не остаточним - кримські музеї мають право його оскаржити у Верховному суді Голландії. Якщо вони це зроблять, то Верховний суд розгляне справу без слухання сторін - виходячи з наявних у справі документів.

- Музей Аллард Пірсона, в якому зараз знаходяться експонати виставки, в 2016 році в суді першої інстанції зажадав, щоб ми оплатили 110 тисяч євро за зберігання експонатів і ще 309 тисяч євро компенсації за послуги адвокатів (їх довелося найняти цьому музеєві), - говорить заступник міністра культури України Світлана Фоменко. - Суд тоді відмовив музею в компенсації оплати послуг юристів, але задовольнив позов про оплату зберігання наших артефактів. Важливо, що рахунок за зберігання артефактів залишиться незмінним. Незалежно від того, скільки експонати будуть перебувати в стінах музею Аллард Пірсона, Україна повинна заплатити рівно 110 тисяч євро.

— Музей Алларда Пирсона, в котором сейчас находятся экспонаты выставки, в 2016 году в суде первой инстанции потребовал, чтобы мы оплатили 110 тысяч евро за хранение экспонатов и еще 309 тысяч евро компенсации за услуги адвокатов (их пришлось нанять этому музею), — говорит заместитель министра культуры Украины Светлана Фоменко. — Суд тогда отказал музею в компенсации оплаты услуг юристов, но удовлетворил иск об оплате хранения наших артефактов. Важно, что счет за хранение артефактов останется неизменным. Независимо от того, сколько экспонаты будут находиться в стенах музея Алларда Пирсона, Украина должна заплатить ровно 110 тысяч евро.