"Теплі братські обійми" росіян: Донецькі жінки, тікаючи від жахів "ДНР", "втішають" гопоту на московській панелі

Ну як вам "теплий прийом" ? Як велич руська? Сподобалося? Шо ж ви, дурепи, там забули? Чи повірили у братність народів? Як там духовність? Наїлися? Шо ж вам так в Україні не жилося, Боже ти мій милий... Скинули мені сьогодні знайомі статтю жахливу з росЗМІ - про проституцію донецьких дівчат (що втекли спочатку від України, а потім від "ДНР") у Москві...

Наведу декілька цитат зі статті:

"В течение минут 40, пока девушка отогревается в кафе, узнаю, что зовут ее Вика, она из Донецкой области. Приехала в Подмосковье к другу по переписке в соцсетях, он впрямь встретил ее на вокзале и привел к себе домой. Пару недель пожила с ним и его матерью, но мать была против и в итоге выставила гостью из Новороссии... Теперь Вика сняла комнату неподалеку и пока решает, как жить дальше. Может, в Киев уедет, когда денег подсоберет".

"А вот 35-летний предприниматель из Бельгии через 3 дня пребывания в одном из элитных отелей московского центра хватается за голову: — Я бываю в Москве примерно раз в два года. И в прошлый приезд ничего подобного не было! Два года назад было, как у нас в Европе: такие услуги возможны — и тот, кому они необходимы, может позвонить по телефону и вызвать... Или поехать к дамам сам. Но в этот раз девушки легкого поведения не только звонят в номер, они стучат в дверь! И после полуночи, и в тренажерном зале отеля прохода не дают! У вас что, снова начались 90-е?".

"По данным российских общественных организаций анализы, взятые у 479 проституток, показали, что 13% из них заражены ВИЧ" (але цифра явно сильно занижена).

Боляче, мабуть, коли обіцяють любов, а натомість гвалтують як рабів? Шкода мені вас, ой шкода, не схотіли за рідним столом їсти, повірили негідникам, серце рветься на частини, коли такі новини. Ось воно як буває, а колись сам Господь казав: "По справам зрозумієте хто вони".

Дівчата! Та заради ж чого так принижуватися? Україна хоч не дуже заможня, але все ж своя, це рідна земля. У всій "красі" предстала світу раша, немов мертв'як, що повстав із пекла, та чого ж туди їдуть наші (або колишні наші) люди? Там що, краще?

Та ні! Єдине, що на думку спадає, - то якась дитяча впертість - хай гірше аби інше, й можна б було промовчати, немов "ну самі винні", але ж чекайте, друзі! Ці дівчата, повертаючись (а вони ж планують повернутися не до "ДНР", а до Києва!!!), привезуть нам такі букети квітів статевих, що можна буде нові підручники з венеричних захворювань писати.

Мене особисто дивує, бентежить й просто вбиває, от скажіть мені, дурню, у нас війна чи шо? Стільки тисяч українців загинуло, каліками залишились, ті волонтери бідні самі у зашморги лізуть, бо не можуть на все це дивитись, а кордон відкритий, російскі товари - будь-ласка! - у магазинах, автівки теж є...

Огидство подвійних стандартів зі сторони влади вимагає від пересічних українців неабиякої єдності, бо самі пам'ятаєте - "сам собі не допоможеш, ніхто тобі не допоможе".

Не час зараз для чвар та сварок, єднаймося, українці, не бійтесь, з нами Бог!

Щиро ваш, о.Лука.