Уславилися аж до Бурятії та Далекого Сходу: Як українські "Рапіри" наводять жах на російських танкістів

Вже в ході бойових дій ВСУ вдалося значною мірою нівелювати вогневу міць супротивника за рахунок підвищення рівня підготовки артилерійських розрахунків і появи на фронті сучасного програмного забезпечення, - з оцінкою значення, модифікацій та новітніх розробок української арти Патріоти України, з посиланням на Depo, знайомлять читачів.

Однак це суто волонтерські розробки, а в цілому ситуація в артилерійській сфері зовсім не весела. В першу чергу через те, в країні немає виробництва як артилерійського озброєння, так і боєприпасів. На сьогодні ми вистрілюємо ще радянські запаси, які не лише застарілі, але й не відповідають сучасним реаліям ведення війни.

Якщо ж говорити про ствольну артилерію, то найбільш актуальними та необхідними в ході війни стали знаряддя Д-30, а також самохідні артилерійські установки типу «Гвоздика» і «Акація», як найбільш освоєні особовим складом.

Досить активно в боях проявили себе порядком застарілі 100-мм протитанкові гармати «Рапіра». До того ж неприємним сюрпризом для бойовиків стало успішне застосування декількох МТ-12Р з радіолокаційним прицілом «Рута». Дана модифікація знаряддя відрізняється тим, що, завдяки РЛС, може виявляти ціль навіть вночі, за будь-яких погодних умов, незважаючи на дим чи високу запиленість на дистанції 3-5 км. Після виявлення навідник може приступити до знищення танка противника на відстані в 2-2,5 км.

Зараз активно йде відновлення артилерійського парку. Так, тільки на Центральній базі озброєнь, з початку 2016 року було відремонтовано і поставлено до строю 150 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, в тому числі 152-мм гаубиці 2А65 «МСТА-Б», 152-мм гармати - гаубиці Д-20, 122- мм гаубиці Д-30 і 100-мм протитанкові гармати МТ-12.

Однак керівництво «Укрооборнпрому» намагається працювати на майбутнє. Найбільш перспективним виглядає співпраця з польською компанією Huta Stalowa Wola. На базі харківського Конструкторського бюро імені Морозова є проекти створення 120-мм самохідного міномета на шасі БТР-4Е і 155-мм самохідної гаубиці на базі танка «Оплот».

Великі плани і у конструкторів Харківського тракторного заводу на модернізацію існуючого парку САУ 2С1 «Гвоздика». Так, замість застарілого радянського двигуна ЯМЗ планується встановити дизельний Volvo, буде повністю замінено систему зв'язку, встановлено нове електрообладнання та сучасна система навігації вітчизняного виробництва. Як просувається реалізація цього проекту - зі зрозумілих причин широкому загалу невідомо, проте з наявності ЗСУ три установки вже пішли на завод для проведення робіт.

Багато уваги приділяється розвитку сучасного програмного забезпечення, яке значно підвищує не тільки час реагування, а й його точність. Поки на фронті активно використовують волонтерські балістичні калькулятори на базі ПК Trimble компанії UDC, проте вже найближчим часом надійдуть (або вже надійшли) автоматизовані системи управління вогнем артилерійського підрозділу «Кропива» від UA.RPA і ВАТ «Ленінська кузня» а також система керування артилерійським вогнем ГІС «Арта».

В цілому хотілося б вірити, що започатковане в такій важливій сфері, як ствольна артилерія, не залишиться лише проектами «на папері», а буде реалізовані «в металі». Адже від цього багато в чому залежить життя солдата на фронті.