
В Україні з 22 липня вступає в силу закон про енергоефективність, який передбачає масовий аудит квартир і будинків, повідомляють Патріоти України.
Зокрема, як сказано в матеріалі, проводити аудити і оформляти сертифікати енергоефективності повинні новобудови, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв.м, в яких знаходяться органи влади і житлові багатоквартирні будинки, які беруть участь в державних програмах підтримки. Всі інші можуть робити це за бажанням.
Як пояснив рієлтор Максим Бабуряк, чим нижчий рівень енергоефективності, тим більше доведеться платити за опалення в такому будинку.
Наприклад, в звичайному будинку опалення одного квадратного метра може коштувати 30 грн, а в утеплених платять не більше 10 грн.Таким чином, суми в платіжках можуть відрізнятися в 3 і більше разів.
Варто зазначити, що для тих громадян, які хочуть взяти участь в держпрограмі з підтримки утеплення будинку, провести такий аудит необхідно. Вартість послуг аудитора складає від 50 до 100 грн з квартири.
"Він повинен вивчити документацію, визначити "слабкі точки" будинку, підрахувати, скільки тепла втрачається через неутеплені стіни, дах, підвал, двері і вікна. Основна мета такого аудиту - отримати інформацію про стан будинку і визначити, у що краще інвестувати гроші", - сказано в матеріалі.
Якщо ж без допомоги фахівця самому викликати робітників і, наприклад, обшити багатоповерхівку шаром утеплювача, можна тільки нашкодити.
"Якщо неправильно розрахувати ширину утеплювача, може зміститися точка роси, в квартирах з'явиться цвіль. Крім того, необхідно окремо розрахувати, як утеплювати фундамент, дах і який матеріал буде більш ефективним", - наголошується в статті.
Українці, які живуть у громадах, де ведуть або вели бойові дії, можуть одержати одноразову грошову допомогу, розмір якої становить 19,4 тис. грн на одне домогосподарство. Про це пресслужба Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України пові...
В Україні гендерний розрив в оплаті праці оцінюють у 18,6%. Водночас у деяких галузях різниця значно перевищує середній показник. Найбільший розрив зафіксували у сфері мистецтва, спорту та розваг — 47,1%, фінансовій та страховій діяльності — 38,7%, а т...