У пошуках наших витоків: Українські вчені віднайшли образ князя Володимира Хрестителя (фотофакти)

- За часів Київської Русі це приміщення називалося «столицею» - тут знаходився престол князя Володимира, - розповіла на відкритті виставки «Софія Київська: 1000-ліття могутності духу» завідуюча науково-дослідним відділом інституту «Свята Софія» Національного заповідника «Софія Київська» професор Надія Нікітенко.

- Про те, де в соборі розміщувалася «столиця», ми знаємо з щоденникових записів посла австрійського імператора Рудольфа II Еріка Лясоти. Цього вельможу монарх направив 1596 року до запорозьких козаків домовлятися про їхню участь у війні з Османською імперією. У поїздці дипломат вів щоденник, записував все варте з його точки зору уваги, в тому числі почутий в Києві переказ про «столиці» князя Володимира в Софійському соборі. «Столиці» у нього, напевно, були і в княжому палаці, і в Десятинній церкві, першому кам'яному християнському храмі Русі.

Експозицію відкривають стародавні предмети з Херсонеса, де Володимир Святославич прийняв християнство: бронзовий вівтарний хрест, мармурова чаша, підставка для свічок ... Потім йдуть речі, знайдені при розкопках Десятинної церкви. Серед них уламки мармурового саркофага і плинфа (цегла) з зображенням знака Володимира - тризуба.

- Це копія, оригінал знайдений в радянські роки, на жаль, втрачено, - коментує Надія Нікітенко. - В даному випадку княжий тризуб - це знак власності, що означає, що Володимир замовив і оплатив цю плінфу. Зауважу, що плінфу з тризубом знаходили і при розкопках Софійського собору.

- Цікаво, що подібний символ зустрічається на древніх предметах кримських татар: посуді, зброї, кінській збруї, - повідомила завідувач сектором «Інституту« Свята Софія», кандидат історичних наук Ірина Марголіна.

З артефактів, знайдених при розкопках Софії Київської, виставлені фрагменти підлоги, покриті кольоровою мозаїкою, деталі металевого Хороса (люстри), застібки церковних книг, виконані у вигляді кинджалів.

Також представлено зображення однієї з фресок Софії Київської, на якій, на думку професора Нікітенко, зображено князя Володимира. На цій фресці Рівноапостальний Князь-Хреститель представлений в образі вождя ізраїльських племен, успішного полководця Ісуса Навина (1150-1200 роки до нашої ери).

Справа в тому, що в стародавні часи багато володарів ототожнювали себе з цієї історичної особистістю. На відміну від інших персонажів на фресці Ісус Навин має скандинавську зовнішність. Це підтверджує версію про те, що він зображений з особою князя Володимира. Нам відомо, що Володимир вусів не носив - у нього була тільки борода.

- Серед експонатів виставки - відмінно збереглася кольчуга XIII-XV ст. з колекції професора театрального інституту Бориса Жука, - продовжує професор Нікітенко. - У роки Другої світової війни він перебував в окупованому гітлерівцями Києві, в 1943 році, побоюючись репресій сталінського режиму, виїхав до Німеччини, забравши з собою колекцію. Після війни вона була повернута в Україну.

Символічно, що питання про Томос для православної церкви України вирішено на рік 1000-ліття першого богослужіння в Софійському соборі. Він найдавніший зі збережених до наших днів на території України.