Майбутній учений народився в містечку Південне за дев'ять кілометрів від Харкова. Добре грав на скрипці, а у п'ять років, коли самостійно навчився писати, дзеркально виводив букви для своїх оповідань. На історичному факультеті Харківського університету він встигне провчитися два роки, а тоді почнеться Друга світова. За станом здоров'я його не прийняли до війська, тож під час німецької окупації відсиджувався з матір'ю та сестрою у сараї й вивчав єгипетське письмо.

23-річний Кнорозов сприйняв це, як виклик: "Те, що придумала одна людина, інша не може не розгадати". До того ж, він уже мав ідею, з чого почати.

Юрій взяв факсимільні копії рукописів майя у бібліотеці та "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди – монаха, який навертав індіанців у християнство та намагався описати їхнє письмо. От тільки той не зрозумів, що один ієрогліф відповідає не за букву, а за окремий склад. Тому іспанець записав всього 29 знаків, а в рукописах були сотні інших символів, значення і звучання яких так і залишилися невідомими.

Кнорозов же здогадався, що перший звук намальованого знака передавав звучання відповідної іспанської букви. Це відкриття стало основою для дешифрування.

Як харків'янин став першою людиною за сотні років, що знову заговорила мовою майя – дивіться у відео.