У зоні АТО 2015-го року Володимир Соловейко з позивним "Соняшник" втратив ногу, але не жагу до життя, повідомляють Патріоти України.
Під час четвертої хвилі мобілізації, на початку 2015-го боєць потрапив у щойно сформовану мотопіхотну бригаду. У цивільному житті учився на психолога, а у війську - став командиром взводу інженерного загородження, розповідають на сторінці ООС.
У підрозділі займався розмінуванням. Завжди йшов попереду та підбадьорював стомлених побратимів жартами. За веселу вдачу й отримав позивний "Соняшник".
"Того ранку я йшов попереду зведеної групи. Виявляв і знешкоджував міни та розтяжки, якими у лісосмузі було нашпиговано буквально все. Коли згодом щуп натрапив на інші "подарунки" більш складного, російського, зразка, то першу міну вдалося знешкодити, а от на другу - попався", - згадує Соловейко події 2015 року.
Через вибух "Соняшник" зробив сальто назад. В очах потемніло, пекло в ногах. Праву ногу посікло осколками та обпекло, а от з лівою була біда. Далі - евакуація, ампутація, реанімація, шпиталі і реабілітації. Ходити за допомогою протезу Володимир почав дуже швидко, адже сильно хотів повернутися до бригади.
"Роби що хочеш, командире, але щоб я повернувся в бригаду!", - так відповів старший лейтенант Володимир Соловейко у шпиталі після того, як втратив ногу.
"Часто мене запитують, як знайти силу після ампутації? Я бачив хлопців, яким пощастило набагато менше, аніж мені, тому не те що не падав духом, а чітко розумів, що не тільки стану на ноги, а й продовжу службу", - згадує він.
Зараз Володимир Соловейко продовжує воювати в ООС. Постійно їздить на передові позиції бригади. Проводить заняття з саперами, ділитися власним досвідом. Не терпить до себе жодних послаблень. Служить далі, аби й інші бачили: те, що сталося - не вирок.
Демонтаж сонячних панелей через кілька років експлуатації іноді виявляє проблеми, яких власники будинку довго не помічають. Під модулями можуть накопичуватися листя, пил і волога, а помилки під час монтажу навіть здатні призвести до пошкодження покрівл...
Цю місцину часто називають «Рівненською Ісландією» за її неймовірні, фотогенічні краєвиди. Нині Білів – звичайне село біля Рівного, та могутні вали на його околиці свідчать про давню історію місцевості. Свого часу тут було укріплене городище, яке датує...
