Виховання по-датськи: Експерт про те, як виростити найщасливіших дітей в світі

"Всі мами мріють, щоб їхній малюк став щасливою та успішною людиною, ось тільки далеко не у всіх виходить в цьому досягти успіху. Багато хто помилково вважає, що головне тут – освіта: найняв дитині талановитих приватних викладачів, відправив в групу для обдарованих дітей, а потім в кращу школу, престижний ВУЗ і справа зроблена", - пише Тетяна Горад для nv.ua, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"Так, освіта, безумовно, важлива, але набагато важливіше певні особистісні якості, які закладаються в ранньому дитинстві і стають базою для подальшого успішного розвитку дитини. Вони формують її характер і, відповідно, долю.

Проживаючи в Данії, я завжди захоплююся тим, з якою мудрістю і терпінням данці виховують своїх чад, наскільки теплі і довірливі відносини між батьками і дітьми. Дуже вражає, з одного боку, безумовний авторитет дорослих, а з іншого — самостійність дитини. При цьому такої концентрації щасливих дітей я не бачила ні в одній країні світу. Вони усміхнені, відкриті, товариські, упевнені в собі, з задоволенням і без страху пізнають світ.

Зрозуміло, важливу роль відіграє високий рівень життя та високий рівень безпеки в Данії, яка протягом сорока років зберігає статус найщасливішої країни світу. Але і підхід до виховання тут принципово важливий. Я б виділила кілька головних моментів, які зможуть використовувати і українські батьки.

1. Розвиток самостійності

Учити дитину самостійності потрібно не коли вона підросте, а практично з народження. Як тільки малюк починає сидіти, йому показують, як тримати ложку і самостійно їсти. Улюблена фраза датських батьків: «Ти можеш зробити це сам». Причому це не просто слова, а дії: прагнення малюків до самостійності всіляко заохочується, їх не зупиняють, не кричать «не смій!» і т.п. Якщо малюк, наприклад, намагається самостійно натягнути штанці, батьки не кидаються йому на допомогу, а терпляче чекають, всіляко підбадьорюючи. Зрозуміло, якщо існує реальна небезпека, підстраховують, але основне завдання дитина виконує сама.

Так згодом і з уроками. Діти все роблять самостійно, і якщо потрібна допомога, батьки не виконують завдання замість своїх чад, а лише підштовхують їх до правильного рішення. Якщо дитина з дитинства звикає до думки, що їй все під силу, це стає найважливішою частиною її свідомості, допомагає в дорослому житті — як в особистих відносинах, так і в кар'єрі.

2. Покарання та заохочення

У Данії дуже розвинена повага до людей у цілому і до дітей зокрема. Дітей тут не б'ють не тільки тому, що це заборонено законом і ситуація в родині чуйно контролюється соціальними службами. Данці по своїй натурі дуже мирні, лояльні люди, які вміють домовлятися з дітьми. Вони фокусуються на вирішенні проблеми, а не на покаранні, щиро вважаючи, що дитину необхідно поважати, розвивати її почуття власної гідності. Тільки так можна прищепити повагу до себе та інших, а це запорука щастя і благополуччя в дорослому житті.

Як карають? У датських сім'ях не прийнято це робити за допомогою поневірянь: провели при необхідності серйозну бесіду і досить. Дорослі встановлюють чіткі правила, постійно пояснюючи, чому і навіщо потрібно їм слідувати. Виховання, засноване на страху, — це не тільки втрата довіри дитини. Це калічить її особистість і все подальше життя.

Що стосується заохочення, то найпоширеніший варіант — не солодощі, а якась вигода за правильні вчинки. Так дитина вчиться усвідомленості, коригує свою поведінку і «поводиться добре», не боячись покарання, а тому що їй це вигідно. А ще батьки заохочують дитину довірою. Доручають самостійно зробити щось таке, чого вона не робила раніше. Діти дуже цим пишаються.

3. Навчання як гра

Гра вважається однією з найголовніших справ дитини (в процесі якої вона вчиться), навіть в старших класах. Одна з головних цілей — просування до зони найближчого розвитку, коли завдання трохи випереджають дійсний рівень навичок. Батьки і вихователі прагнуть допомогти рівно на стільки, на скільки це потрібно, не віднімаючи у дітей можливості зробити все максимально самостійно. У процесі такого типу навчання закладаються впевненість в собі, стійкість психіки, розвиваються креативність, критичний розум, адаптивність.

Зубріння не заохочується, і це правильно: вченими доведено, що мозок навчається успішніше, коли експериментує, знаходить причинно-наслідкові зв'язки, а не запам'ятовує інформацію пасивно. В результаті і знання дістаються легко, і діти вчаться із задоволенням. Мова йде не тільки про школу: якщо ви хочете навчити малюка чогось нового, придумайте, як це зробити в ігровій формі. А при виборі школи звертайте увагу, які там застосовуються методики.

4. Прийняття реальності

Один із секретів того, що данці найщасливіша нація, — прийняття реальності такою, як вона є. Вони вчать дітей, що не все в житті складається так просто і гладко, як хотілося б і не всі історії мають щасливий кінець. Багато казок знаменитого данця Ганса Христиана Андерсена насправді дуже сумні і завершуються аж ніяк не хепіендно. Але в більшості країн світу їх переписали відповідно до культурних парадигм, захищаючи дитину від важких переживань.

Наприклад, в оригіналі «Русалоньки» морська красуня не виходить заміж за принца, а помирає від туги. Сумно? Так, але так в житті буває. Читати сумні книги — це не тільки про прийняття реальності, а й, що мегаважливо, — розвиток у дитини емпатії, співчуття і співчуття у ставлення до інших. Читання складних книг дозволяє маляті переживати, пізнавати реальність в присутності дорослого, де він відчуває себе захищеним. Тому такий досвід засвоюється досить легко і дає дитині емоційний імунітет в зовнішньому світі.

5. Хюгге — все для сім'ї

Думаю, саме завдяки традиції «хюгге» (hygge) данці щасливі в сімейному житті. Саме слово можна приблизно перекласти як «затишок», «добре самопочуття», але це набагато ширше поняття. Це і створення теплої атмосфери в оселі, і регулярні сімейні обіди при свічках, на яких збираються кілька поколінь. Ніякого телевізора — люди просто спілкуються. По буднях теж прийнято всім членам сім'ї вечеряти разом, ділитися враженнями про прожитий день.

Це неймовірно об'єднує, зближує. Діти відчувають увагу, підтримку дорослих, що робить їх щасливими і впевненими в собі. Кар'єра кар'єрою, але сім'я у датчан на першому місці. За статистикою, в середньому вони щодня витрачають 69% часу на особисті справи, що становить 16 годин. Робочий графік це дозволяє і, закінчивши роботу о 16.00, сімейні люди йдуть не в бар, а додому.

Зрозуміло, ні в одній, навіть найщасливішій країні світу, немає ідеальних дітей і ідеальних батьків, але данцям вдалося звести до мінімуму конфлікт батьків і дітей і ростити покоління за поколінням щасливих, відкритих, впевнених в собі людей. Можливо, нам варто переглянути закладені століттями норми виховання, стосунків у сім'ї, які калічать особистості і долі. Ввести, нарешті, кримінальну відповідальність за тілесне покарання дітей (в Данії це переслідується за законом ще з 1984 року). І нашій державі, і нашим батькам варто перейняти хоч щось з того, що дійсно працює. Адже мова йде про найцінніше: здоров'я і щастя наших дітей. Адже саме від них залежить, в якому світі ми будемо жити завтра".