"И вот, внезапно зашумели, засвистели, застреляли свирепые запорожские пираты": Археологи зняли фільм про підводну експедицію "Османська галера" (відео)

За словами керівника експедиції, кандидата історичних наук, гідроархеолога Дмитра Кобалії, саме фрагменти кераміки могли б розповісти про походження виявленого судна, зазначають Патріоти України.

«Всего нам удалось найти не больше десятка фрагментов от шести сосудов. Важно, что их форма и орнамент совпали с материалами из Херсонского музея. Собственно, именно в этот момент мы и поняли, что имеем дело с тем самым судном. Судя по их особенностям, а именно поливе, орнаменту и тесту, можно связывать их с Оттоманской Портой. Ничего подобного на раскопках запорожских сечей я не встречал, - повідомив пан Кобалія.

Що стосується люльки, то на думку головного експерта по турецьким пам'яткам Світлани Бєляєвої, це турецька трубка другої половини 17 століття. Повернувшись в Запоріжжі, археологи зізналися, що в ході експедиції питань з'явилося більше, ніж відповідей.

«Однажды ночью какого-нибудь 1678 года, два грузовых турецких судна, идущих на погрузку ракушняком, входили в русло Днепра из Лимана. Вероятно, ракушняк понадобился там, где добывать его было сложно, в низинной или болотистой зоне, или на Кинбурнской косе. Оба судна шли пустыми. Команда на них была небольшой. Охранять пустые грузовые лодки видно не стали, и они шли без конвоя. (Или с конвоем и его мы найдем в скором будущем). И вот, внезапно зашумели, засвистели, застреляли свирепые запорожские пираты. В результате - суда на дне, команда разбежалась, кого-то убили… нехорошо. На Сечь пошли депеши с претензиями, там, понятно, ни сном ни духом, не чули… Вот примерно так все и было. Подробности мы узнаем позже, когда уделим этому месту больше внимания, оно того стоит!», - кажуть археологи і додають, для того, щоб повернутися і відновити сторінку історії, котра пішла під воду, потрібні гроші. Держава не виділяє фінансування на такі дослідження, а тому доводиться шукати спонсорів.