"Земля вкрилася московськими трупами": Як українці перемогли у стратегічному бою

Ареною кривавих бойових дій українців із московським військом стало підніжжя українських Карпат у жовтні 1914-го. Метою москалів було швидке оточення та знищення 55-ї австро-угорської дивізії, у складі якої перебували і відділи українського січового стрілецтва, повідомляють Патріоти України.

Командування австрійської дивізії вирішило зробити кілька кроків назад, стабілізувати фронт за лінією Бескидів. Сил для оборони бракувало. Щоб уникнути оточення, мали відвоювати гору Комарницьку та гору Ключ. На гору Ключ пішла сотня Володимира Сроковського. Озброїлися однозарядними гвинтівками системи Верндля, знятими з озброєння австрійської армії ще 1888-го.

Розпочали наступ 28 жовтня. Частина московського війська відступила, а інша частина із багнетами пішла назустріч. "Стрільців щораз меншає. Одні поранені, інші вбиті. Нарешті головний наступ. Усі вцілілі швидко біжать уперед. Москалі подалися назад, одначе не всі. Багато москалів вискочили з окопів та наставили багнети проти нас, але стрільці в одну мить прикладами гвинтівок потрощили їм голови. Земля, червона від крові, густо вкрилася московськими трупами. Нарешті ми взяли московські окопи", - розповідав один із учасників бою.

29 жовтня січові стрільці перемогли у бою на горі Ключ. 13 стрільців загинули, 14 було поранено. Комендант сотні помер від отриманих ран навесні наступного року. 6 серпня 1914-го українці Австро-Угорщини заснували легіон Українських січових стрільців.

У формуванні Легіону активну участь брало військове товариство "Січові стрільці" (утворене з ініціативи українських діячів Галичини у березні 1913-го) та посталі в перші місяці потому понад 50 аналогічних товариств у Сокалі, Бориславі, Яворові, інших містах Галичини.