
Переглянутися кольорових світлин Києва початку ХХ ст. розкриває небувалі темпи розбудови «цукрової столиці» Східної Європи, не в останню чергу тими ж «цукровими королями», котрі виросли з малошанованих пихатими "великоросами" та "малоросійського" дворянства та чиновництва верств української землі, зазначають Патріоти України.


Варто нагадати, що протягом будівельного та економічного буму 1897-1916 років населення Києво зросло з 250 000 до 600 000, а ще до середини 19 століття з давньою столицею за кількістю мешканців змагався 50-тисячний торговий Бердичів.

Бурхлива доба «київського ренесансу» застигла у величних формах Оперного театру (1901), Рисувальної школи Миколи Мурашка (Художнє училище, 1904).

Художньо-промислового і наукового музею, музично-драматичної школи Миколи Лисенка. 1907-го запрацював перший стаціонарний український театр у приміщенні Троїцького народного дому. 1909-го відкрили зоопарк, за 3 роки - Бессарабський ринок.

Всі ці тогочасні новобудови тактично окреслювали стародавні пам'ятки архітектури та вписувались у існуючий міський ансамбль. Не те що в наші часи беззаконня заївшихся скоробагатьків.



Дрова можуть лежати кілька років, поступово висихаючи та стаючи придатними для опалення. Однак надто тривале зберігання в неналежних умовах здатне зіпсувати деревину: вона вбиратиме вологу, покриватиметься пліснявою та почне гнити, передають Патріоти У...
Людина може спати рекомендовані сім-вісім годин на добу, але все одно мати підвищений ризик серцево-судинних проблем. Причина може полягати не в тривалості нічного відпочинку, а в тому, що час засинання та пробудження постійно змінюється. Нове дослідже...