Одразу 9 армійців втратила 80 окрема десантно-штурмова бригада ДШВ ЗСУ – хлопці їхали на підмогу «Айдару», який тоді перебував у гольф-клубі на околиці Луганська. Три бронемашини, три БТР-80, в кожній машині по 10 бійців, загалом 30 чоловіків. Одне штурмове відділення. З другої броні загинули всі, з першої броні загинув один, з третьої – ще троє хлопців.

Це були старший лейтенант Владислав Файфура, сержант Віктор Мігован, молодший сержант Ігор Крисоватий, старший солдат Віктор Піцул, солдат Максим Доник, солдат Юрій Мізунський, солдат Ілля Валявський, солдат Ілля Леонтій та молодший сержант Володимир Якобчук.

Того ж дня на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив в оточення бойовиків. Снайпери противника порозбивали приціли й перископи, машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк. Загинули двоє: солдат Іван Ващеня та командир танку молодший сержант Володимир Крохмаль.

В той самий час біля с. Олексіївське Донецької області під час нападу на зведену колону МТЗ отримав несумісні с життям поранення старший солдат 25-а окремої повітряно-десантної бригади Євгеній Лабунець.

Під час звільнення села Металіст, Слов'яносербського району, Луганської області 24-й батальйон територіальної оборони ''Айдар'' теж поніс втрати: загинули молодший сержант Андрій Колесник, солдат Микола Чепіга, солдат Рустам Хамраєв та солдат Сергій Рябуха.

Географія горя охопила всю Україну — від східного до західного кордону. У кожного з бійців залишилася родина, яка сьогодні переживає все це заново і вже 7 років пам'ятає, якою високою ціною Україна здобуває незалежність!

Світла пам'ять!

На фото Алея Пам'яті у Чернівцях, де поховані хлопці із 80ї ОДШБр

Фонд "Повернись живим"