94-річна психолог Едіт Егер, яка пережила Аушвіц, порадила, як жити під час війни

Американська докторка психології, 94-річна Едіт Егер, яка спеціалізується на психологічних травмах внаслідок війни, дала кілька порад, як навчитися жити в цей страшний час. В юності вона пережила Аушвіц, а тому все життя на власному досвіді аналізувала поведінку "жертви", "вцілілого" та навчала цього інших постраждалих, передають Патріоти України.

Українці також отримали від неї кілька дієвих порад про те, як впоратися з відчуттям ненависті та безвиході. Про це Едіт Егер розповіла в інтерв'ю НВ, пише Обозреватель.

Щоб позбутися щохвилинної тривоги через майбутнє та відчуття безвиході від того, що неможливо змінити минуле, психологиня радить винести уроки з трагічних подій та зосередитися на сьогоденні.

"Важливо позбутися двох речей, перше – це почуття провини з приводу минулого. Від думок, що можна було б зробити інакше, адже в минулому нічого вже змінити не можна. Друге – це хвилювання про майбутнє, ми постійно переживаємо про майбутнє, про речі, які, можливо, ніколи не трапляться", – йдеться в коментарі.

За словами експертки, минуле неможливо змінити, проте його потрібно навчитися правильно пережити і позбутися почуття провини. Для цього вона радить "пропустити через себе" усі емоції, які накопичилися всередині.

"Багато років я переживала різні почуття, і їх важливо пережити і дати собі можливість ними наповнитися – гнівом, люттю, скорботою. Я багато говорю про тріаду: "горювання-почуття-зцілення". Для того, щоб відгорювати, важливо почати відчувати, дати почуттям проявитися", – запевнила Едіт Егер.

Вона порадила не позиціонувати себе як жертву, запитуючи: "Чому я? За що це мені? а закцентувати увагу на тому, що війну вдалося пережити чи вижити під час бойових дій і запитати в себе: "Що далі?"

Едіт Егер наголосила, що "дозволяти" собі радощі, означає – контроль над життям, де ти собі щось забороняєш, а тому повною мірою не відчуваєш свободу. До того ж, обмеження себе в приємних дрібницях не допомагає, а тільки грає на руку ворогу, що з цією метою прийшов на українські землі.

"Дайте відповідь собі на питання – як вам допомагає те, що ви собі забороняєте щастя і радість Як це допомагає тим, кого ви любите і хто вас любить? Любов та провина не можуть співіснувати. Там, де з’являється провина, зникає любов. Важливо не вбивати в собі любов і надію", – пояснила психологиня.

Експертка, базуючись на власному досвіді, розкрила, що відчувати лють і ненависть під час війни – нормальне явище, яке не потрібно "ховати" в собі. Однак, проживаючи негативні почуття, важливо не застрягнути в них надовго.

"Почуття важливо пережити і дозволити їм вийти — кричати, біситись, виявляти ненависть. Але важливо не застрягнути в цьому прояві запеклих емоцій, тому що, інвестувавши в них багато себе, ми раптом можемо віддалитися від свого життя і сховатися від нього в ненависті", – йдеться в повідомленні.