Аналітик поділився даними про особливості польотних можливостей ракети "Циркон", якою Москва цинічно нищить цивільні об'єкти України

Російська ракета "Циркон" ймовірно, є не гіперзвуковою крилатою ракетою, яка має значно вищу маневреність, а балістичною ракетою, передають Патріоти України з посиланням на аналіз незалежного OSINT-аналітика Фабіана Гінца.

Експерт зауважує, що на цю мить немає незалежно підтверджених даних щодо характеристик та будови цієї російської ракети. За українськими оцінками, ракета летить зі швидкістю близько 5,5 Маха. При цьому, перед входом у район цілі короткочасно прискорюється до 7,5 Маха, а перед самим ураженням цілі сповільнюється приблизно до 4,5 Маха.

Гінц поділився, що найпоширеніша версія полягає в тому, що "Циркон" є гіперзвуковою крилатою ракетою з повітряно-реактивним двигуном.

"Це означало б, що Росія опанувала надзвичайно складну технологію прямоточного повітряно-реактивного двигуна scramjet", - додав аналітик.

Згідно з другою версією, "Циркон" насправді може бути не гіперзвуковою, а високошвидкісною надзвуковою крилатою ракетою, зокрема, розвитком протикорабельної ракети П-800 "Оникс".

Є ще третя версія, яка припускає, що ракета взагалі не є крилатою, а належить до класу балістичних ракет, які летять за квазібалістичною траєкторією.

Пояснюється, що такі ракети використовують класичний твердопаливний ракетний двигун замість повітряно-реактивного, однак летять не за звичайною балістичною траєкторією, а поєднують фазу планування з активними маневрами в атмосфері.

"Це робить їхню траєкторію більш непередбачуваною та ускладнює перехоплення", - йдеться в статті.

Аналітики поділилися, що в публікаціях про "Циркон" часто стверджується, що ракета використовує перспективне рідке паливо "Децилин-М". Проте Гінц встановив, що це твердження ґрунтується на змішаних повідомленнях: заяви російських посадовців про нове паливо для крилатих і гіперзвукових ракет згодом поєднали з першими повідомленнями про випробування "Циркона".

Додається, що після чого цей спекулятивний зв’язок неодноразово повторювався.

Як ще один доказ використання твердопаливного двигуна, аналітик наводить відсутність повітрозабірника, необхідного для роботи надзвукових та гіперзвукових крилатих ракет.

"Припущення про кільцевий повітрозабірник у носовій частині, подібний до ракети П-800 "Оникс", також не підтверджується. Патент на скидний стартовий ковпак "Циркона", який містить зображення носової частини ракети, не демонструє такого елемента", - зазначає видання.

Найвагомішими доказами щодо типу двигуна "Циркона" дослідник називає уламки ракет, знайдених в Україні. Серед фрагментів, продемонстрованих Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, він ідентифікував деталь, схожу на передню кришку твердопаливного ракетного двигуна.

Вказується, що в ній немає центрального повітрозабірника, який був би необхідним для прямоточного повітряно-реактивного двигуна.

Гінц підкреслює, що спрощений поділ на "гіперзвукові" та "негіперзвукові" системи не відображає реальної складності польоту на гіперзвукових швидкостях.

Скоріше за все, мова йде про спектр маневреності, де системи відрізняються ступенем і тривалістю маневрування на гіперзвукових швидкостях.

"Навіть квазібалістична ракета, яка не є гіперзвуковою крилатою ракетою та має меншу маневреність, все одно може створювати серйозні труднощі для перехоплення", - констатує видання.