Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Російські ударні БПЛА як велика інформаційна операція для прикриття хронічного відставання від Західних технологій
Протягом тривалого часу, в російських ЗМІ та профільних виданнях просувалася думка, що ударні БПЛА непридатні для використання у конфліктах високої ефективності, росіяни вважали їх скоріше забавкою для випадків бойових дій в країнах третього світу.
Це можна пояснити як інерцією мислення російського командування, яке було сформовано за часів Холодної війни та з того часу без змін реплікується в російських військових ВНЗ, так і повною нездатністю російського ВПК засвоїти виробництво сучасної мікроелектроніки.
У досанкційні часи проблема вирішувалася шляхом імпорту (достатньо згадати, що навіть на ракеті «Булава» та підводному човні K-433 використовуються мікропроцесори від латвійської «Альфи» та американської «Atmel»), однак останнім часом ситуація різко погіршилася.
Ми неодноразово збивали та примушували до посадки на Донбасі російські БПЛА «Форпост», «Гранат», «Елерон», «Орлан». Практично всі комплектуючі цих БПЛА, за винятком власне корпусів та парашутів, іноземного виробництва, причому – цивільного призначення. Так, у «Орлана» GPS-трекер китайського виробництва, стартер-генератор PTN78020 – американського Texas Instruments Inc., японський двигун SAITO, контролер польоту від європейського концерну STMicroelectronics, модуль телеметрії від американської Microchip.
У «Елерона» мікроконтролер від того ж STMicroelectronics, фотообладнання – начинка з фотомильниць Sony та Olympus (детально можна ознайомитись у звіті CAR, а також на сайті “Военное обозрение“).
Суть ясна: на жодному із захоплених в Україні чи в Сирії російських БПЛА ніколи не було знайдено жодного зразка російської мікроелектроніки.
Катастрофічне відставання в мікроелектроніці розуміють і у РФ. Наприклад, ще у 2020 році було скасоване держфінансування розробки нових процесорів.
При цьому, ігнорувати абсолютно беззаперечні успіхи турецьких ударних БПЛА в Сирії та в ході бойових дій у Нагірному Карабаху стає все важче. До того, справедливим є здивування небайдужих до розвитку власної авіації та ВПК росіян – чому РФ відстає не від США, Ізраїлю та Туреччини, але навіть від технічних рішень бойовиків ІДІЛ? Оскільки в силу тієї ж консервативності й надзвичайної корумпованості держзамовленням не був сформований попит на розробку перспективних ударних БПЛА (у нових галузей просто відсутнє відповідне лобі), а приватні розробки, як і весь приватний бізнес у РФ, вкрай не сприяє інноваційним технологіям, то час необхідний на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи Росія повністю втратила і тепер нездатна створити щось конкурентне. Але, оскільки для «не імєющого аналогов» російського ВПК це визнати неможливо, особливо коли є реальна перспектива отримати значні бюджети на освоєння, то не дивно, що осінь та початок зими 2021 року замайорів переможними реляціями про “успіхи російського ВПК в галузі виробництва дронів“.
У відповідальній справі освоєння державних бюджетів все годиться: “АО Кронштадт”, розрекламований новий виробник БПЛА, доповів, що вони готові серійно виробляти унікальні (!) малорозмірні БПЛА «Мерак» та «Луман».
Серійне виробництво налагодити доволі просто, бо це перефарбовані з балончика відповідно ATOMRC Fixed Wing Dolphin 845mm та Reptile Swallow-670, які можна придбати на «Алі Експрес».
Справжня медіахвиля у російських ЗМІ була піднята протягом 17-20 грудня 2021 року. Один за одним виходили сюжети з випробувань «мисливця за дронами» на базі «Оріон», новітнього «Охотника», бойового застосування «Ланцета» в Сирії, репортажі з конференцій в Сколково. Метою було переконати рядового (і нерядового) росіянина в тому що ВПК РФ знаходиться у світовому тренді, а в найактуальнішому сегменті (БПЛА-винищувач) Росія взагалі “на передових позиціях”.
Слід розуміти, що і рядових росіян, і нерядових (які, власне, даватимуть добро на освоєння бюджетів і на державне замовлення) об’єднують не лише гордість за державу, а й повна технічна безграмотність, чим успішно користуються виробники, продаючи їм по суті красиву картинку «величі» (яку, як і кожну велич, краще не розглядати в деталях).
Візьмемо, наприклад, БПАК «Оріон» (на внутрішньому ринку «Іноходєц»). Виробляється він в Рязані, де під виробництво нещодавно відкрито два нових ангари площею 30*30 м кожен. Розробка ведеться з 2011 року, перший політ відбувся у 2016 році, з 2019 року він у дослідній експлуатації, яка, щоправда, почалася з падіння дослідного зразка.
16 листопада 2019 під час випробовувань БПЛА “Оріон” впав біля житлових будівель в селищі Листвянка в Рязанській області. Місцеві жителі зробили фото інциденту і виклали в мережу. Причиною катастрофи стала “відмова техніки”.
Озвучена наявність у нього оптоелектронної станції розвідки російського виробництва, а в останній модифікації помітний обтічник радару.
Двигун американський, але обіцяють невдовзі свій аналог (за словами російських експертів, такий двигун дійсно є, але його виробник приватне підприємство, яке наразі системно розчавлює держаний сектор. Ймовірно, з метою перейняти технологію.
Показовим є приклад з БПЛА «Альтаїр» розробки приватного ОКБ “Сокол”, нині ОКБ ім. М. П. Сімонова, головий конструктор якого був посаджений у в’язницю під сфабриковане звинувачення, а розробник двигуна RED A03/V12 для «Альтаїра» В. Райхлін емігрував у ФРН.
Не вдаючись зараз в питання тактики використання ударних БПЛА, слід зазначити, що наріжним каменем їх ефективності є використання керованого боєприпасу. Грубо кажучи, ударний БПЛА – це високоточний інструмент, «прийшов-побачив-уразив». Поєднання дистанції ураження, здатності «побачити» конкретну ціль, керованого високоточого боєприпасу – ключові конкурентні переваги ударних БПЛА. Що з цим у росіян?
Озвучене солідне на перший погляд озброєння – навіть плануюча авіабомба УПАБ-50, а також кореговані КАБ-20 та КАБ-50 і… ФАБ-50. Куди ж без нього, старого, доброго «чугунія» часів Першої Світової. Але головне – загадкова малогабаритна авіаційна ракета Х-БПЛА. Запам’ятаємо цю назву.
А поки, повернемося до УПАБ-50. Цей боєприпас позиціонується як аналог та конкурент відомих турецьких керованих боєприпасів МАМ, але навіть побіжного погляду на обидва боєприпаси достатньо для того, щоб зрозуміти що в УПАБ-50 головна частина зайнята вибуховою речовиною, і жодних систем наведення в ній конструктивно не передбачено. Отже, керуватися вона буде тільки і винятково по GPS (сигнал якого неважко придушити навіть радіоаматорськими пристроями РЕБ), у той час як у сімейства МАМ передбачено комплекс GPS+інерціальна система+активне або пасивне лазерне наведення.
УПАБ-50 та MAM-L
Стара болячка російських ВПС, через яку навіть Су-34 працюють в Сирії некерованими боєприпасами знову в дії: в РФ відсутня більшість сучасної лінійки керованих боєприпасів, а наявні – надзвичайно дорогі (зокрема через малий масштаб виробництва). Говорити про те, що вони самостійно спромоглися здійснити мініатюризацію систем наведення «розумних боєприпасів» (до речі, МАМ так і розшифровується – Mini Akıllı Mühimmat, тобто Smart Micro Munition англійською) – просто нереально.
Звісно, розповідати про таке на публіку в РФ не прийнято. Навіть демонструвати натурні макети своїх керованих боєприпасів для БПЛА небезпечно, оскільки це одразу стає очевидним навіть на мілітарних російських форумах (навіть попри реальну небезпеку отримати термін за розголошення чи «екстремізм в соцмережах»).
Але ж, перемога то потрібна! Тому нещасного «Іноходца» терміново перепрофілювали на «мисливця за БПЛА». Яким чином?
По всіх профільних ресурсах та телеграм-каналах 18 грудня розійшлася новина та відео, де на полігоні в Криму «Оріон», маючи на підвісці два (це критично мало для ударного БПЛА) ПТУРа збиває безпілотний гелікоптер-мішень.
І тут озвучено найцікавіше – загадкова ракета Х-БПЛА це і є «Корнет-Д», який давно стоїть на озброєнні гелікоптерів в РФ проти наземних цілей. “Елегантне рішення” прив’язати до ударного БПЛА два ПТУРи дає чудову можливість успішно провести навчання. Є пуск, є влучання, але є й незручні питання:
Не будемо навіть порівнювати характеристики «Х-БПЛА» з турецькими керованими бомбами. Крім очевидної дороговизни, крім очевидної меншої дальності застосування, є багато речей, цікавих і зрозумілих хіба спеціалістам.
Наприклад, транспортно-пусковий контейнер «Х-БПЛА» лишається на носії після пуску, знижуючи льотні характеристики. Наприклад, не можна навіть говорити про всеракурсність застосування ракети. Нарешті, її застосування по вимогам висоти примушує входити носій в зону роботи «легкої» ППО, а цього недоліку «Байрактар» повністю позбавлений.
Ця ракета була створена для оснащення ударних гелікоптерів, для ураження бронетехніки та важливих цілей, а тактика дії ударних гелікоптерів кардинально відрізняється від тактики ударних БПЛА.
За день до демонстрації «вбивці Байрактарів» РосТВ демонструвало уламки вищезазначеного БПЛА. Спочатку планувалася гучна спецоперація, де ці уламки мали би бути знайдені на території ОРДЛО, з натяком на те, що ППО гордої «республіки» (читай РФ) легко відігралося за уражені «Байрактарами» гаубиці, і “небо під надійним захистом”. Втім, українська розвідка та ССО спрацювали на випередження, тому “спецоперацію” росіянам довелося перенести в суто медійну площину без практичної реалізації. Вони вирішили:
Як завжди, диявол ховається в деталях – навіть російські авіалюбителі вгледили що демонструються уламки «Байрактара» першого покоління, якого в небі немає вже декілька років.
В рамках цієї ж медійної кампанії, вже наступного дня, було представлено кадри застосування озброєння важким ударним БПЛА «Охотнік». Машина виглядає серйозно, очевидно що застосовані технології малопомітності, зовні апарат схожий на Lockheed Martin RQ-170 Sentinel (початок експлуатації в бойових умовах – орієнтовно 2009 рік). Власне, немає сумніву в тому, що РФ здатна створювати планери літаків з всього лише двадцятирічним запізненням, а з урахуванням того що десять років тому RQ-170, втрачений американцями над Афганістаном, потрапив в руки Ірану – можна розраховувати навіть на пристойне копіювання якщо не електронної складової, то зовнішньої частини «заліза».
Не будемо нічого вигадувати про реальні бойові можливості «Охотніка». Але, зупинимося на відео від 19 грудня. Знову полігон. Знову “застосування ударного озброєння”. Новітній, малопомітний, важкий ударник з радарами скидає… ФАБ-500. Некеровану зброю авіаційного «пролетаріату», для країн третього світу. Власне, більше тут розглядати нічого.
На очевидно програшні медіавкидання з «Оріоном» та «Охотніком» накладається потік новин зі Сколково, з цивільними дронами-таксі, з безпілотною поштою майбутнього, з концептами міської аеромобільності, і звичайно ж – зі “штучним інтелектом”.
Росія, скорше за все, спробує отримати елементну базу для серійного виробництва в обхід санкцій під маркою цивільного використання (скорше за все, тому й проходять презентації в Сколково).
Справедливості заради, слід визнати, що вдалою при цьому виглядає демонстрація застосування дронів-камікадзе в Сирії у 2020 році. Кадри схожі на реальні, і операція проходить успішно.
Але, з часу закінчення війни у Нагірному Карабасі минув цілий рік, а все, що крім «Ланцета», спромоглася продемонструвати РФ – це полігонна стрільба ПТУРом по мішені, скидання некерованої авіабомби з ніби як “надсучасного ударника”, та уламки древньої моделі «Байрактара» невідомого походження.
Тим часом, «Байрактари» купує вже навіть Киргизстан (країна ОДКБ). В Україні ударними темпами будується завод, на якому будуть вироблятися і «Барактари», і набагато серйозніші «Акінчі». Нарешті, за допомогою України, турки впритул наблизилися до створення реактивного ударного БПЛА, для якого у них, на відміну від РФ, є боєприпаси.
США та Велика Британія активно освоюють технології застосування роїв БПЛА, проти яких будуть неефективні будь-які з наявних систем ППО. Зараз вже відпрацьована технологія «повітряного складу», де характеристики носія взагалі не важливі, крилаті ракети в транспортних контейнерах скидаються з С-130, і вже оголошено що наступний «повітряний склад» буде безпілотним. Їх штучний інтелект для авіаційних засобів ураження відпрацьовується в польових умовах на F-35. А застосування некерованих боєприпасів відходить у минуле навіть у «дорослій» авіації, оскільки за рахунок серійності та відпрацьованості технологій ураження цілі стає дешевшим за допомогою розумної зброї.
Утім, для Росії продемонструвати бодай на публіку успіхи розвитку ударних БПЛА є критично важливим. Тому, слід очікувати що найближчим часом на Донбасі ми побачимо уламки «Корнет-Д» та «Ланцетів» поруч з позиціями ЗСУ.
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...
