"Ані тиск, ані компроміси не діють на республіканських конгресменів, тому що вони уважно дивляться не у бік Білого дому і Джо Байдена, а у бік Дональда Трампа", - Портников

"Заява речника Білого дому повʼязана насамперед з тими дискусіями, які продовжуються в американському конгресі щодо умов, за яких має бути виділено цю допомогу. Як відомо, республіканці повʼязують рішення про виділення допомоги Україні з остаточним компромісом щодо міграційної політики США. Хоча абсолютно незрозумілим залишається факт, чи потрібний республіканцям такий компроміс.

Напередодні праймеріз республіканців у Нью-Гемпширі стає очевидним, що позиція колишнього президента США Дональда Трампа посилюється з кожним днем, і він, очевидно, переможе свою єдину наразі сильну опонентку Ніккі Гейлі, яка неодноразово виступала із закликами продовжити допомогу Україні.

Також перед праймеріз інший важливий кандидат від республіканців на посаду президента США губернатор Флориди Рон Десантіс очікувано відмовився від подальшої участі у змаганні на користь Трампа, можливо, очікуючи від експрезидента Штатів подяки у вигляді посади віцепрезидента у разі, якщо Трамп отримає довгоочікувану номінацію. Це означає досить просту річ: все більше і більше республіканців у американському конгресі будуть прислухатися до Дональда Трампа в ситуації, коли він має все більший вплив на майбутнє Республіканської партії.

Колишній президент і без участі у виборах залишався людиною, до якої змушені були прислуховуватися керівники республіканців у сенаті та палаті представників, а після відставки з посади спікера палати Кевіна Маккарті та після того, як стала очевидною ситуація, повʼязана із невідворотністю балотування Дональда Трампа на посаду президента США, зараз колишнього очільника держави може зупинити тільки суд, але не республіканський виборець, який продовжує симпатизувати Трампу, республіканські сенатори й конгресмени усвідомили, що без підтримки Трампа їм годі очікувати на продовження власної політичної карʼєри.

Навіть якщо уявити, що лідери республіканської меншості в сенаті, які не так зацікавлені в продовженні своєї політичної карʼєри, як набагато молодші конгресмени в палаті представників, погодяться проголосувати за важливий для сенаторів-республіканців компроміс з міграційної політики США, існує вірогідність, що залежний від Трампа та його прихильників у палаті представників спікер Майк Джонсон відмовиться ставити цей законопроєкт на голосування і поверне його до сенату. Це більш-менш реальний і логічний розвиток подій, який явно виглядає невтішним для України.

Адміністрація президента США Джозефа Байдена намагається і тиснути на конгрес, і співпрацювати з ним. Тиснути так, як ми чуємо від Джона Кірбі та інших американських достойників, які нагадують, що без американської воєнної та фінансової допомоги Україні буде дуже важко давати опір російській агресії. Співпрацювати - коли Байден йде на безпрецедентні, навіть не з точки зору власного президентства, а з точки зору всієї своєї багаторічної політичної карʼєри, поступки сенаторам-республіканцям та членам палати представників Республіканської партії у питанні міграційної політики.

Однак, як бачимо, ані тиск, ані компроміси не діють на республіканських конгресменів, тому що вони уважно дивляться не у бік Білого дому і Джо Байдена, а у бік Дональда Трампа та його власних політичних міркувань.

Сам Трамп, як на мене, вже зробив свій вибір: жодного долара для України, створення ситуації, яка на думку колишнього американського президента зможе розчистити для нього можливість для домовленостей із президентом РФ Володимиром Путіним у разі перемоги Трампа на президентських виборах. Повернення до Білого дому конче необхідно колишньому американському президенту, щоб позбутися багатьох звинувачень, які зараз розглядаються проти нього в судах.

Трамп може сподіватися, що він знайде такий баланс інтересів з російським президентом, який і призведе до закінчення війни в Україні, але, як і будь-яка людина з авторитарним мисленням, Трамп може бажати, щоб сама Україна не відігравала жодної ролі в ухваленні рішень щодо своєї подальшої долі, а просто погодилася б із тими міркуваннями, які будуть висловлені колишнім президентом США вже у Білому домі, а також з тими рішеннями, які будуть ухвалені Трампом і Путіним без участі України у цьому врегулюванні.

Для того, щоб українська держава та суспільство погодилися з таким варіантом розвитку подій, звичайно, Трампу потрібно, щоб Україна не мала жодних сподівань на допомогу, щоб він виступав рятівником України від абсолютно неуникної катастрофи. А яким буде цей порятунок - це вирішувати не українцям, а Трампу і Путіну.

Звичайно, це дуже небезпечний для України розвиток подій у період передвиборчої боротьби у Сполучених Штатах. Саме про це і говорить Джон Кірбі, коли має на увазі непрості місяці. Це непрості місяці не тільки для Збройних Сил і української держави, а й насамперед для американської політики.

Адже, коли Дональд Трамп виграє праймеріз супервівторка на початку березня, а це неодмінно відбудеться, стане абсолютно очевидним, що республіканцям потрібно звертати увагу виключно на думки цієї ексцентричної й непрогнозованої людини, яка щиро вірить у можливість власних домовленостей з авторитарними лідерами сучасного світу.

Звісно, найважливішим є питання, що буде, коли Трамп розчарується у цих своїх співрозмовниках, коли він не зможе знайти спільної мови з Путіним та іншими диктаторами 21-го сторіччя. Тут передбачати щось досить складно: чи буде Трамп допомагати Україні у цій ситуації боротися за власний суверенітет та територіальну цілісність і збільшить допомогу нашій державі, чи взагалі вирішить, що для нього найкраще усунутися від розвʼязання європейських проблем і бути лиш свідком усіх тих складних процесів, які будуть надалі розвиватися в Європі, виключно коментуючи їх під час своїх брифінгів у Білому домі.

Це також неймовірно небезпечний, однак достатньо очікуваний розвиток подій, якщо у листопаді 2024 року новим президентом США стане їхній старий президент Дональд Трамп".