За словами військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, частина особового складу противника після отримання різноманітних травм на фронті мають можливість більше ніколи туди не повертатися. Дехто гине під час лікування на лікарняному ліжку, але інформацію про це активно не поширюють.
Російські окупанти щодня несуть на полі бою колосальні втрати і про це свідчить щоденне зведення від Генерального штабу ЗСУ. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в ефірі телеканалу Freedom розповів детальніше про те, як зменшуються бойові можливості противника.
За його словами, до зведення від Генштабу входять як поранені росіяни, так і вбиті. Велика частина поранених бійців противника залишаються на лікарняному тривалий час і брати подальшу участь у бойових діях не можуть. Деякі з них залишаються небоєздатними назавжди.
"Від тижня до 11 днів — це, до речі, критичний момент лікування тяжкопоранених, які в ці дні можуть померти на лікарняному ліжку, про що дуже мало інформації надходить зазвичай. А якась категорія має поранення, які більше ніколи не дозволять повернутися до складу російських окупаційних військ. І лише незначна частина поранених, приблизно менше однієї третини, — це ті, хто мають легкі поранення і можуть повернутися до зони бойових дій протягом від двох тижнів до місяця як варіант", — заявив Олександр Коваленко.
Здебільшого це незначна частина людей, продовжує військово-політичний оглядач, і не завжди вони горять бажанням повертатися на передову після того, як дістали поранення.
У 7 окремому розвідувальному батальйоні відкритий набір на сучасні технологічні спеціальності. Тут шукають не лише тих, хто вже має військовий досвід. Потрібні:. Оператор НРК працює з наземними роботизованими платформами — логістичними, евакуаційними, ...
Незважаючи на важке економічне становище та технологічне відставання після розпаду СРСР, Росія продовжувала гонку озброєнь зі США, намагаючись конкурувати практично в кожній категорії. Однією з них був напрям створення багатоцільового винищувача п’ятог...
