Безцінний український досвід: Як Казахстан готується до війни з росією

До яких сценаріїв ймовірних загроз готується керівництво Казахстану, які кроки планує робити та хто допоможе їм краще опанувати уроки війни проти Росії. Патріоти України пропонують ознайомитись з оглядом експерта видання Defense Express Івана Киричевського

Казахстан нарощує свої оборонні затрати, які на 2026 рік сягнули уже 5,5 мільярдів доларів або еквівалент 3% ВВП. Хоча офіційна Астана декларує дружні відносини з Росією, фактично керівництво Казахстану готується до можливої війни проти Кремля, який досі складає загрозу.

Одним із напрямків роботи є опанування досвіду "війни дронів", яке показало поле бою в Україні. Але на цьому тлі виникає питання про те, у кого проситиме підтримку за цим напрямком Казахстан, котрий уже має в своєму арсеналі турецькі БПЛА ANKA і китайські Wing Loong.

Як далі пише в своїй публікації американська аналітична установа Jamestown Foundation, окрім ставки на розвиток безпілотної компоненти, Казахстан хоче вцілому наростити чисельність збройних сил до 110 тисяч осіб.

Казахське керівництво загалом бачить рівень загрози від РФ, зокрема на прикладі російської інтервенції у січні 2022 року, та загалом на прикладі повномасштабного вторгнення росіян в Україну; окрім того, проблема російської меншини в Північному Казахстані досі не знята.Але є нюанс в тому, що армія Казахстану хоча і має статус найсильнішої в регіоні Центральної Азії, але суттєво відстає за можливостями від збройних сил РФ. Не кажучи уже про те, що сухопутний кордон Росії та Казахстану є найдовшим у світі, відповідно - доводиться шукати асиметричні інструменти для протидії.

Як далі йдеться в публікації Jamestown Foundation, ймовірними постачальниками технічної допомоги для Казахстану для опанування сучасної "війни дронів", можуть виступити Росія та Китай як прямі сусіди, з якими підтримуються показово дружні відносини. Однак в переліку постачальників такої допомоги цілком можуть бути й Туреччина та Азербайджан, відповідно до політики багатовекторності Азербайджану.

Пояснення там було просте - військове керівництво Казахстану вирішило довести до логічного кінця старий контракт на російські Су-30СМ, і при цьому не купувати нові бойові літаки, а таки зосередитись на БПЛА.