Буде два контрнаступи - влітку зайдемо до Криму, а восени підемо на Донбас через Росію: Світан озвучив прогноз

Масштабний контрнаступ армії України - найочікуваніша подія на війні з агресором Росією. Український народ вже показав силу, волю, прагнення до звільнення територій і зумів відстояти свою державу. Сили оборони ведуть наступальні дії на Бахмутському напрямку, у важких боях їм вдалося відкинути окупантів з тактично важливих позицій. У Росії побоюються наступу ЗСУ, оскільки він може призвести до незворотних наслідків не тільки для окупантів, а й правлячого режиму Володимира Путіна в Кремлі, передають Патріоти України.

В інтерв'ю Главреду полковник запасу, військовий льотчик-інструктор Роман Світан розповів, коли сили оборони України перейдуть до масштабної контрнаступальної операції, оцінив перспективи оточення військ РФ у Бахмуті, пояснив, чому на Україну чекає мінімум декілька контрнаступів, назвав ймовірні сценарії звільнення Криму і Донбасу і зробив прогноз про повернення ЗСУ всіх українських територій до кінця 2023 року.

Сили оборони України посилили свої дії на фронті і працюють над поліпшенням позицій. Президент Зеленський заявив, що для переходу до контрнаступу треба ще трохи зачекати. Як ви вважаєте, коли ЗСУ можуть перейти в повномасштабний контрнаступ і що для цього потрібно?

Контрнаступ ЗСУ вже розпочався, і такі заходи, як розвідка боєм, яка наразі проводиться, це дуже витратні речі. Просто так вона може проводитися хіба що на локальному рівні. Розвідка боєм йде по всій лінії фронту - від Херсона до Куп'янська. У деяких локальних точках вона переходить з тактичного на оперативний рівень дій, що ми спостерігаємо в районі Бахмута, Орєхова і Вугледара. Події на Бахмутському напрямку можна назвати широкомасштабними оперативними діями.

Йде обробка і підготовка поля бою. Наші безпілотники почали знищувати логістичні ланцюжки постачань палива, далекобійні засоби ураження попрацювали по Луганську, Маріуполю та Мелітополю. Це дуже важливо. Подібні дії проводяться протягом місяця, після чого розпочнеться наступна частина наступу – прорив. Тоді буде прорив другої-третьої ліній оборони на 30 кілометрів від лінії фронту. Такі дії стануть помітні відразу.

Ми всі чекаємо на прорив, який буде вже протягом місяця наступу. Наступальні дії тривають вже як мінімум тиждень. Вони почалися приблизно після 7 травня, коли земля більш-менш підсохла і з'явилася можливість використовувати техніку. Тому орієнтовно до 7 червня будуть один або декілька проривів. Туди кинуться наші вже підготовлені резерви. Все залежить від плану командувача і його задумів.

Нам треба ще попрацювати над деякими питаннями. Для проривів у нас вже є все. Захід у рамках домовленостей з Україною завершує відправлення потрібного нам обладнання. Я кажу не про винищувачі F-16 або, наприклад, танки Abrams, оскільки вони стануть в нагоді вже до другого етапу наступу. Наразі підвозиться техніка для прориву, який відбудеться до початку або першої декади червня.

Українські війська на Бахмутському напрямку досягли просування і відвоювали низку позицій у російських окупантів. Як ви думаєте, яким чином надалі розвиватимуться події в Бахмуті? На війська Росії чекає оточення?

На Бахмутському напрямку ми почали займати висоти, які утримували раніше. Ми відійшли на західну частину Бахмута під прикриття висот Часового Яру і Хромового. Далі пішов рух з боку Часова Яру на Клещіївку за висотами в обхід Бахмута для оточення міста.

У російської армії є два варіанти дій.

Перший - відійти на стартові позиції в район Попасної. У разі відходу війська будуть виведені не тільки з Бахмута, а й з Соледара. Вони повернуться на колишні позиції, щоб вирівняти фронт. За законами ведення війни, їм треба вирівняти фронт від Горлівки через Попасну на Лисичанськ і зайняти оборонні позиції.

Другий варіант передбачає утримання росіянами частини району Бахмута, внаслідок чого їх знищать. У такій ситуації їм потрібно буде прийняти для себе рішення.

Ми навіть не будемо заходити до Бахмута і обійдемо його по висотах. Вже зараз ми накриваємо частину Бахмута з боку Часового Яру, а після заняття всіх висот будемо накривати весь Бахмут і як в тирі розстрілювати російські частини. Для цього підтягнеться артилерія. Але штурмувати Бахмут ніхто не буде, оскільки це безглуздо.

Після знищення останнього росіянина, останнього зайця, який там залишиться, почнеться зачистка Бахмута штурмовими ротами. Подібні завдання виконують, в основному, роти Нацгвардії. Діяти настільки по-дурному, як це робили росіяни, коли видавлювали наші частини з Бахмута, ми точно не будемо. У цьому немає необхідності.

Які переваги отримають ЗСУ після взяття під контроль Бахмута?

Нам навіть не треба брати Бахмут під контроль. Завдання - зайняти висоти і знищувати російські війська. Ключове завдання будь-якої армії - знищення військ противника, а звільнення міст і територій є вже наслідком його реалізації. Можна взагалі нічого не робити: достатньо обійти Бахмут по висотах, організувати напівоточення міста, виставити батарею і знищувати там хоч всю російську армію, що в підсумку і призведе до звільнення Бахмута.

Звичайно, я перебільшую, але завдання стоїть саме таке. Наразі Бахмут - хороший полігон для знищення російської армії. Вони кидають в цю топку свої частини, а ми мінусуємо приблизно 150-200 людей на добу двохсотими або трьохсотими. Механізм добре працює, його можна залишити аж до повної перемоги.

Далі все залежатиме від оперативної обстановки. Якщо їм набридне битися чолом об стіну і вони відійдуть, ми будемо рухатися в бік Попасної. Поки цей плацдарм на Бахмутському напрямку працює, ми будемо ним користуватися.

Питання вирішення проблеми Бахмута для ЗСУ - справа одного-двох місяців?

Це питання декількох тижнів. Як тільки ми підемо на прорив, який, швидше за все, буде навіть не в районі Бахмута, і не на Донецькому фронті в цілому, а, можливо, на Луганському, Запорізькому або Херсонському напрямках, противнику доведеться виводити свої війська з Бахмута.

У ситуації, що склалася росіяни будуть намагатися купірувати український прорив і зупинити наші війська. Противник зіткнеться з нестачею частин і перекине основні сили і боєприпаси з Бахмута до зони прориву.

Тому, думаю, до першої декади червня питання Бахмута буде вирішено.

У ГУР Міноборони заявили, що Росія на окупованих районах Херсонської та Запорізької областей зосередила близько 152 тисяч військ і буде тримати "оборону". На що здатні окупанти з такою чисельністю військ? Як вони намагатимуться перешкодити контрнаступу ЗСУ?

Російські війська можуть закопатися і спробувати утримати наступаючі сили ЗСУ. Інших варіантів у них немає. Утримати південь противнику буде неможливо. Якщо говорити з військової точки зору і подивитися на карту, стає зрозуміло, що лінія фронту – вузька смуга, яка притиснута до двох морів. Її ніяк не втримати, жодна армія не може цього зробити. Тим більше притиснуті до моря приазовські степи – рівна, як стіл, поверхня.

Противник здатен хіба що знизити швидкість просування сил оборони України, спалюючи свої гарнізони. У росіян на півдні є дві лінії фронту – уздовж Херсонського фронту (в напрямку Дніпра, Каховки і Каховського водосховища) і вздовж Запорізького фронту. Далі, на глибині до 100 кілометрів, вони створили так звану осередкову гарнізонну систему оборони, яка передбачає кругову оборону розосереджених частин у селах.

Таким чином, ЗСУ доведеться возитися з кожним таким гарнізоном. Російські війська доведеться або оточувати, або знищувати. Вони розраховують, що в подібній ситуації швидкість руху українських сил оборони сповільниться.

Саме в такому режимі росіяни виконуватимуть свої оборонні завдання.

Я спочатку думав, що у противника на військовому рівні все-таки більше здібностей моделювати прогнози. Припускав, що вони спробують врятувати свої підрозділи і виведуть з Херсонського та Запорізького напрямків 150 тисяч військових. Однак росіяни на півдні закопуються і, судячи з усього, військово-політичне керівництво Росії ухвалило рішення згодувати війні ці 150 тисяч військових і не допустити їх відходу з захоплених позицій.

Відходити вони точно не будуть. Це 150 тисяч смертників. Якби росіяни відійшли, нам би вдалося просунутися на південному фронті протягом місяця. Але їх доведеться знищувати, на що піде 3 місяці.

Розуміння того, що росіяни залишатимуться вмирати, змусило нашу владу і військове командування запросити у країн-партнерів додаткову кількість бойової техніки. Сил у нас достатньо, проте потрібні снаряди. Президент Зеленський відправився в європейський вояж і нам погодили допомогу. Партнери передають кошти для знищення цих 150 тисяч солдатів. Війна - це математика, і щоб розтрощити 150 тисяч військ потрібно 1,5 мільярда снарядів. Союзники розуміють потреби України і виконують прохання.

У сформованих обставинах наступ України розтягнеться десь до кінця літа. Я маю на увазі операції щодо зачистки Запорізького і Херсонського напрямку і захід до Криму. Якби Москва прийняла рішення вивести 150 тисяч своїх військових, ми б за місяць наступу підійшли до Криму і почали б працювати з півостровом.

Взимку, коли експерти прогнозували наступ Росії, часто говорили про наявність у Москви стратегічного резерву чисельністю 150-200 тисяч. Росіяни повинні були кинути ці війська на поле бою, проте зараз незрозуміло, як вони задіяні. До того ж декілька днів тому Путін підписав указ про призов резервістів на військові збори. Їх, наскільки я розумію, можуть відправити в Україну. Що зараз з резервами, які готувалися до весни, і чим може бути небезпечний для України той же призов резервістів у РФ?

У вересні-жовтні минулого року вони набрали більше 300 тисяч людей і провели їх навчання. Загальна кількість військ Росії в Україні збільшилася приблизно до 350-400 тисяч солдатів. На всій лінії фронту - від Керчі до Валуйок - близько 400 тисяч осіб. Ще 100 тисяч російських військових бовтається по полігонах Росії та Білорусі.

Бовтаються тому, що їх нічим екіпірувати. Вся екіпіровка і військова техніка пішла на оснащення 400 тисяч військ, які зараз на лінії фронту. Тому 100 тисячам військових нічим стріляти. Люди у них є, але я не сказав би, що це резерви. Швидше, це сили для поповнення частин збройних сил РФ, які при проривах понесуть великі втрати. Їх будуть просто докидувати до військових частин, які відведуть для доукомплектування. Ця група військ нам жодним чином не загрожує.

Крім того, існують підготовлені військові підрозділи Росії, які укомплектовані білоруською технікою. З Білорусі йде ешелон під Ростов, війська відправляються на донецький фронт. Грубо кажучи, це батальйонна тактична група - 500-600 людей плюс військова техніка, приблизно 60 вагонів на тиждень.

Що стосується мобілізації, до якої готується Путін – це захід, спрямований на виконання його торішнього указу. У Росії вирішили збільшити номінальну чисельність ЗС РФ за рахунок контрактників з 1 млн 150 тис. до 1,5 млн осіб. Вони намагалися призвати 350-400 тис. осіб, але ніхто й за жодні пряники нікуди не пішов. І зараз за указом Путіна призвуть так званих партизанів і просто відправлять їх на фронт.

Дійсно, вони можуть зібрати 400-500 тисяч людей і навіть більше. Однак виникає питання, як їх підготувати. Ось ті 100 тисяч, які бовтаються, вони не підготовлені. Це живе м'ясо ніяк не може загрожувати українській армії, поки не отримає військову техніку.

Росія має дефіцит військової техніки. Москва намагається отримати її за допомогою Китаю. Безпосередньо Пекін не наважиться поставити свою техніку Росії, проте є й інші механізми. Зокрема, всі лідери країн ОДКБ, які були присутні на 9 травня у Путіна (президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Киргизстану – Садир Жапаров, Таджикистану – Емомалі Рахмон, Узбекистану – Шавкат Мірзієєв, Білорусі – Олександр Лукашенко і прем'єр Вірменії Нікол Пашинян, - ред.), за декілька днів будуть на килимі у Сі Цзіньпіна. Швидше за все, ухвалюватимуться рішення, як поставити китайську військову техніку країнам ОДКБ в обмін на передачу країнами блоку своєї старої радянської техніки армії Росії. Китайці будуть заламувати руки цим керівникам в обмін на угоду.

Ось так Китай може допомогти Росії укомплектувати 400 тисяч осіб. Їх підготують десь ближче до осені, до другого етапу нашого наступу. Ми до цього готуємося. Поїздка наших керівників до Європи чітко вказує на таку підготовку Києва.

Британський генерал Річард Ширрефф припустив, що Україні знадобиться провести декілька контрнаступів ЗСУ для досягнення своїх цілей у війні. Чи згодні ви з такою точкою зору?

Однозначно, має бути мінімум два контрнаступи. Одним махом ми не вийдемо на державний кордон.

Літній та осінній?

Так, літній та осінній контрнаступи. Літній наступ передбачає вихід до Азовського узбережжя і захід до Криму. Зачистку можна провести вже до кінця року.

Осіннє передбачає відсікання Донбасу від Росії шляхом заходу до Луганська і подальшого просування на Ростов і Таганрог. Менше ніж два наступи провести не вийде.

Кожен наступ може бути розділений на свої етапи, які пов'язані з проривами. Наприклад, в рамках літнього наступу спочатку провести операцію щодо виходу на Азовське узбережжя, а потім зробити підзачистку Криму.

Осінній контрнаступ теж можна розділити на свої етапи. Спочатку вийти на Луганськ, потім на Таганрог, потім – на Ростов. Все залежатиме від рішень військового командування. Можна просунутися вздовж Сіверського Дінця на Дон і вийти на Ростов. Або ж проскочити вздовж українсько-російського кордону на Новоазовськ на Сєдово, минаючи захід на територію РФ. Це більш складний, але здійсненний маневр. І він також може бути розділений на декілька наступальних етапів.

Генерал має рацію - Україні знадобиться провести мінімум два контрнаступи.

Армії України, щоб відрізати всю російську логістику, в будь-якому випадку доведеться заходити до Росії?

Ні, не обов'язково.

Перший варіант, який передбачає переміщення ЗСУ на територію Росії, здійснити простіше. Справа в тому, що для оптимального прикриття військ під час наступу на розрізання фронту виникає проблема утримання флангу. Завдання головної колони - насипати і просуватися, а фланги треба якось тримати.

Щоб утримати фланг, потрібно йти вздовж річок, одним з флангів повинна бути річка. Сіверський Донець протікає повз Луганськ, переходить на територію Росії і впадає в Дон. Далі Дон впадає до Таганрозької затоки і йде в Азовське море. Для правильного виконання бойового завдання, за військовою наукою, слід йти вздовж Сіверського Дінця до Дону, і вже вздовж Дону, прикриваючись Сіверським Дінцем і Доном від російських військ, спускатися до Дону і вже з території РФ знищувати її військові сили. Це найоптимальніший варіант з військової точки зору.

Якщо рішення про захід на територію Росії не буде ухвалено, тоді потрібно буде провести двоетапну операцію. На першому етапі потрібно з Луганська йти вздовж кордону на південь до Новоазовська. На другому - зайти з боку Волновахи, через Тельманове і вийти до Новоазовська на Сєдово. У такому випадку все відбудеться на території України, але діяти буде складно.

Все буде залежати від ухвалення рішення військовим командуванням. Якщо вирішать, що потрібно заходити до Росії – підемо, ні – тоді будемо йти вздовж державного кордону.

Ви згадали поїздки президента Зеленського до країн Євросоюзу. Візити стали знаковими, оскільки показали, що Європа підтримуватиме нас до кінця. Наскільки я розумію, багато озброєнь, таких як американські танки Abrams і британські далекобійні безпілотники, будуть поставлені тільки за декілька місяців. Про які терміни закінчення війни ми можемо говорити в такій ситуації?

Європа буде підтримувати нас навіть не до кінця, а до перемоги. Однозначно, наші партнери з нами до тріумфу – всі вони ставлять на перемогу і розгром російської армії в Україні.

Зеленський поїхав до Європи, щоб домовитися про військову допомогу для проведення другого контрнаступу. Перший наступ вже йде, залишилося вирішити певні питання. Можливо, для проривів не вистачає лише декілька ешелонів.

Президент з'їздив за допомогою для наступу, в рамках якого ЗСУ будуть відсікати Донбас від Росії. Для цього потрібні бойові літаки, танки Abrams і деякі системи ППО, які підходять для виконання наступальних завдань. Чим частіше Зеленський буде відвідувати Європу і спілкуватися з лідерами європейських країн, тим краще буде для організації другого етапу нашого контрнаступу.

Нам дуже важливо отримати бойові літаки. Якщо буде хоча б одна бригада, 40 літаків, ми точно до кінця цього року вийдемо на державний кордон. Далі, коли вийдемо на кордон, відсічемо російську армію від постачань, будемо зачищати частину Криму і частину Донбасу. Зачистка може відбутися вже наступного року.

До кінця поточного року, в такому режимі, ми можемо знищити російські війська і вийти на державний кордон. І, в принципі, вважати це першим етапом нашої перемоги. Реальна перемога буде тільки після того як Російська імперія розвалиться. Допоки вона існує, про глобальну перемогу можна не говорити.

Розвал Росії може відбутися в терміни від декількох до десятка років. Імперія може розколотися і хвилі війни між державними утвореннями, які виникнуть на місці РФ, докочуватимуться до наших кордонів. Тому нам доведеться приблизно 10 років тримати свою армію в бойовому режимі вздовж державного кордону. Це будуть не гарячі військові дії, проте нам все одно потрібно відсікати такі хвилі, які йтимуть з Росії.