Бути Бенею: Як "олігарх" Зеленського начебто пішов з політики, але допомагає своєму найвдалішому протеже

Перед Новим роком Володимир Зеленський пис в, що початок дії антиолігархічного закону є однією з найважливіших подій 2022 року. Закон почне працювати лише у травні, але вже на етапі його ухвалення він спровокував велику війну влади з першим потенційним учасником реєстру олігархів Рінатом Ахметовим, зазначають Патріоти України.

Нещодавно міністр юстиції Денис Малюська назвав Ахметова "очевидним олігархом". Поруч з цим прізвищем міністр згадав ще одне. Не менш "очевидним" Малюська назвав Ігоря Коломойського.

Впродовж листопада та грудня "Українська правда" детально розписувала гучну історію конфлікту Офісу президента з Ахметовим, якого Зеленський навіть звинуватив у причетності до підготовки державного перевороту.

У новому політичному сезоні ми вирішили розібратися, а як справи у Ігоря Валерійовича.

Висновки досить цікаві, а місцями навіть ледь не містичні.

Якщо поспілкуватися з людьми у різних політичних та бізнесових таборах, складається враження, що існує мінімум два Коломойських.

Перший – майже непомітний, дистанційований від усіх політичних процесів, курсує між Дніпром та Києвом. Його можна зустріти хіба на футбольному матчі "Динамо" чи баскетбольних іграх команд його сина.

Другий Коломойський – як і завжди сильний закулісний гравець, який тримає в руках важелі впливу на все, що відбувається у країні, будь то голосування в парламенті чи війна з Ахметовим.

Перший кит – його відносини з Володимиром Зеленським під час виборчої кампанії 2019 року.

Ігор Валерійович одним із перших знав про намір керівника студії "Квартал 95" спробувати свої сили на президентських виборах. І треба визнати: олігарх допомагав йому, як міг.

Коломойський надав своєму фавориту повну медійну підтримку під час виборчої кампанії. Всі інформаційні ресурси олігарха працювали на Зеленського – починаючи із гучного новорічного привітання, закінчуючи днем тиші, у який "плюси" транслювали всі можливі продукти "Кварталу".

Другий кит – вплив на виборчий штаб Володимира Олександровича. Там були присутні не лише друзі Зеленського і вихідці з "Кварталу", але й люди, які на той момент були афілійовані саме з Коломойським.

Мова, наприклад, про Андрія Богдана, який до того працював адвокатом Ігоря Валерійовича, або про гендиректора холдингу "1+1 media" Олександра Ткаченка, який також системно працював у штабі Зе.

Така залученість зіграла вагому роль на парламентських виборах – у Коломойського з’явилися свої люди у списку партії "Слуга народу" та на мажоритарних округах під брендом "СН". Деякі з них курували цілі регіони.

Як наслідок, після виборів олігарх контролював групу 20-25 депутатів всередині монобільшості, а його ручний технолог Олександр Дубінський до того, як отримав санкції США, опікувався осередоком партії Зеленського у Київській області.

Третій кит – депутатська група "За майбутнє", де Коломойський по суті є мажоритарним власником. Після того, як монобільшість втратила змогу самостійно голосувати за будь-які рішення у Раді, голоси "За майбутнє" стали, по суті, золотою акцією у нинішній Раді.

Спершу дніпровський олігарх активно використовував свій багатий політичний арсенал, намагаючись виховувати Зеленського. Чого варті були хоча б історії з призначенням міністром енергетики Юрія Вітренка, коли Ахметов і Коломойський по черзі провалювали це голосування на зло одне одному і президенту.

Однак в якийсь момент Коломойський фактично розчинився, зник із медійного поля, а його депутати наче зажили своїм життям.

По часу це приблизно збіглось із запровадженням Сполученими Штатами візових санкцій проти Ігоря Валерійовича та його найближчих родичів.

Якби не "випадкові" зустрічі з Давидом Арахамією на футбольних матчах, українці могли б і забути, як виглядає Коломойський.

Більше того, минулого року він навіть розійшовся у бізнесі з кількома партнерами, зокрема з формальним лідером "За майбутнє" Ігорем Палицею.

За даними УП, Палиця наразі самостійно курує і свою депутатську групу, і людей Коломойського у "Слузі", яких дніпровський зверхник залишив без уваги.

"Раніше Коломойський міг подзвонити депутатам, були якісь команди, що підтримувати чи які закони валити. А потім він раптом зник, повністю відійшов від якоїсь оперативної політики. Багато хто не розуміє, що сталось", – розповів не під запис УП один із групи Коломойського серед "слуг".

Як розповідають джерела у президентській фракції, на початку роботи цього парламенту Коломойський досить системно зустрічався з депутатами, які на нього орієнтуються, контролював їхнє голосування.

"Раніше було складно, бо перед голосуваннями ми підходили до них і запитували їхні позиції, як їхня група буде голосувати. Зараз взагалі такого немає, вони нормально координуються з фракцією, ми не спостерігаємо, щоб у них була якась окрема позиція чи щоб вони десь окремо збиралися", – розповідає УП один із керівників фракції Зеленського.

"Єдиний, з ким зараз спілкується Ігор Валерієвич в команді – це Давид (Арахамія – УП). Колись він йому постійно дзвонив, писав, щось доводив. А зараз максимум присилає якісь посилання на новини з УП. Складається враження, що в нього особливих політичних інсайдів і нема, але хоче показати, що він в темі всього", – ділиться з УП інший впливовий член Зе!команди.

Один із співрозмовників в оточенні Коломойського переконує, що така ж ситуація склалась і з групою "За майбутнє".

"Хай Палиця там собі керує, як хоче. Коломойський не влазить у роботу "За майбутнє". Єдина людина, з ким він там може бачитися – це Юра Шаповалов. У них старі стосунки", – переконує джерело.

В оточенні олігарха також божаться, що Коломойський свідомо тримається подалі від політики і навіть не комунікує з представниками Офісу президента.

"У нього немає відносин з Єрмаком, Тимошенка він на дух не сприймає, називає його "маленький воришка". А з президентом переписується лише, коли вітає з днем народження", – наполегливо переконує УП один із найближчих до олігарха бізнесменів.

Після всього складається враження, що немає ніякого Коломойського-олігарха. Однак його відсутність в політиці настільки підкреслена, наскільки ж малореальна.

Приховане життя Коломойського

Коломойський після свого приїзду в Україну опинився у дуже чутливій ситуації, яка стосується його політичної та й особистої безпеки.

Україна – остання територія, де він може гарантувати собі безпеку від зазіхань "заокеанських друзів".

Як тільки він перестане бути важливим гравцем в Україні, він може втратити і її, як уже втратив Швейцарію чи Ізраїль.

Саме тому передача у "сліпий траст" описаних вище інструментів його впливу, швидше за все, є лише спробою зіграти на публіку.

Хиткість його позицій просто не лишає Ігорю Валерійовичу ніяких інших варіантів, як міцно тримати руку на пульсі подій і не випадати з поля зору влади.

Перший доказ того, що Коломойський далі лишається у фарватері політики президента Зеленського – це робота медіа-холдингу Ігоря Валерійовича.

Коли у котрогось із олігархів назріває конфлікт з владою, медійна зброя іде в хід першою. Зараз в наступ на владу пішли головні активи Ріната Ахметова "Україна" і Савік Шустер. В цей же час "1+1" і "Право на владу" тихо обслуговують Банкову.

На своїй останній пресконференції президент Зеленський заявив, що він не спілкується з Коломойським.

"З Ігорем Валерійовичем Коломойським, ми з ним не проводимо ніяких союзницьких розмов. І не проводили дуже довгий час. Я думаю, два роки" – запевнив президент журналістів 26 листопада.

І трохи більше ніж за місяць, 4 січня, оселився у Буковелі в одному готелі і на одному поверсі з Коломойським.

Сам потенційний учасник реєстру олігархів запевнив УП, що з президентом, який оселився поруч з ним, не перетинався.

"Та перестаньте, не бачилися ми. Я з ним не зустрічався", – заявив Коломойський.

"Кожен раз перед тим, як президент кудись приїжджає, на місце прибуває передова група УДО. Вони там все і всіх перевіряють. Уявити, що вони не помітили в готелі Коломойського дуже важко. Ще важче повірити, що президент і олігарх в один момент опинились в одному місті, в одному готелі і на одному поверсі. Таких збігів не буває", – визнає один із співрозмовників в оточенні президента.

Таке театралізоване дійство для особистих зустрічей – крайній захід. Як переконують співрозмовники УП, перша особа держави і наймедійніший серед олігархів використовують інший вид спілкування – через зв’язкових.

Подібно, як д’Артаньян з друзями, послання від Коломойського на Банкову і у зворотному напрямку передає Тімур Міндіч, давній партнер Коломойського і співвласник Студії "Квартал 95". Саме він організовує дні народження Зеленському і навіть не пропустив святкування ювілею Єрмака "якого не було".

"Та Міндіч живе на Банковій. Він як "челночнік" курсує між Офісом президента і офісом Коломойського. Беня не хоче говорити телефоном, бо боїться, що його слухають американці", – розповідає в розмові з УП інший завсідник Банкової з числа крупних бізнесменів.

В оточенні самого олігарха жартують, що Ігор Валерійович просить Міндіча рідше приходити до нього, бо він "накликає під офіс журналістів і правоохоронців".

Іншим каналом прямого зв’язку з Коломойським є уже згаданий глава фракції "Слуг народу" Давид Арахамія.

Часом Арахамія може бути залучений у різні "пікантні" історії, як то допомога із виходом із СІЗО дніпровському "злодію в законі" Умці (Сергій Олійник), який входить у коло спілкування Коломойського.

Таких каналів комунікації дніпровському олігарху загалом досить, щоб зберігати непублічний вплив на політичне життя.

Одразу кілька співрозмовників у владі твердять, що в епохальній війні Зеленського і Ахметова не останню роль відігравав ніхто інший як Коломойський.

"Ну, у Валерійовича теж є гірничо-збагачувальні комбінати, як у Ріната. Тому він розуміє цей бізнес. Якісь консультації давав нам (мова про "антиахметівський" закон щодо ренти на залізну руду – УП). Але ми і без нього справились би", – розповідає один із впливових членів команди Зеленського в розмові з УП.

"Насправді за війною з Рінатом стирчать вуха якраз Бені", – резюмує не під запис уже один із друзів олігарха. І додає: "Але якщо всі думають, що Беня нічого не робить і тільки п’є горілку у себе в селі під Дніпром, то значить його стратегія працює".

Роман Романюк, Роман Кравець, "Українська правда"