Журналіст і політолог Віталій Портников заявив, що спроби України домовитися з Москвою в ситуації, коли Росія нібито не готова визнавати українські інтереси, є проявом так званої «кочубеївщини». Про це він сказав у програмі «Суботній політклуб» на Еспресо, передають Патріоти України.
Портников нагадав, що мовознавець Юрій Шевельов називав трьох головних ворогів України: Москву, провінціалізм і кочубеївщину. Останню він визначав як готовність поступатися національними інтересами заради прихильності Москви.
За словами Портникова, сьогодні ця проблема нібито проявляється у спробах шукати домовленості з Росією навіть тоді, коли сама Москва не демонструє готовності домовлятися на рівних.
Портников вважає, що українська історія неодноразово демонструвала наслідки спроб домовитися з Москвою.
Він згадав періоди існування Гетьманщини, а також події 1917–1920 років, коли українські політичні сили намагалися знайти порозуміння з різними російськими центрами влади.
На думку журналіста, такі домовленості зрештою не забезпечували повноцінного українського державного суверенітету.
Портников також згадав українські ліві та комуністичні рухи, представники яких намагалися діяти в межах радянської системи.
За його словами, результатом таких компромісів ставала «скорочена Україна побутового характеру» — із борщем, гопаком та українською мовою, але без повноцінної політичної суб'єктності.
Окремо Портников зупинився на подіях серпня та грудня 1991 року.
24 серпня Верховна Рада України проголосувала за проголошення незалежності. А 1 грудня громадяни підтвердили це рішення на всеукраїнському референдумі.
Портников наголосив, що підтримка незалежності була значною не лише в західних регіонах. За його словами, голосування на користь незалежності відбулося також у Харкові, Дніпрі, Одесі, Донецьку та інших регіонах.
Саме результати референдуму він назвав особливо важливими для розуміння подальшого ставлення Росії до України.
«Ніхто не вірив, що українці взагалі можуть проголосувати за підтримку незалежності», — розповів Портников.
Він стверджує, що в тодішній Москві очікували іншого результату й не сприймали можливість повної української незалежності як реалістичний сценарій.
На думку Портникова, результати грудневого референдуму 1991 року стали серйозним ударом по російському уявленню про власну історію та роль України.
Він зазначив, що в російському суспільстві поширеним залишається уявлення, ніби Радянський Союз розпався через рішення Бориса Єльцина, Леоніда Кравчука та Станіслава Шушкевича, ухвалені в Біловезькій пущі.
Водночас, за оцінкою Портникова, значення українського референдуму 1 грудня 1991 року в цій версії історії фактично відсувається на другий план.
Саме тому журналіст вважає, що Москва не відмовилася від прагнення контролювати український простір навіть після проголошення незалежності.
Портников припустив, що прийнятною для Москви могла бути лише така Україна, яка зберігає окремі культурні ознаки, але не має повної політичної самостійності.
У такому контексті він використав образ «борщу з варениками» та гопака — як символу української культури, яку можна було б зберегти без повноцінної української державності.
«Якщо зберігається хоч щось українське — борщ із варениками, гопак із Котляревським, — воно все одно проростає», — заявив Портников.
За його словами, саме тому спроби побудувати майбутнє України через постійні компроміси з Москвою можуть призводити не до стабільного миру, а до нових спроб обмежити українську державність.
Водночас усі оцінки щодо мотивів Росії, її ставлення до української незалежності та історичних процесів у цьому матеріалі є позицією Віталія Портникова.
Журналіст і політолог Віталій Портников заявив, що спроби України домовитися з Москвою в ситуації, коли Росія нібито не готова визнавати українські інтереси, є проявом так званої «кочубеївщини». Про це він сказав у програмі «Суботній політклуб» на Еспр...
Огляд Лиманськонго напрямку. Сьогоднішній огляд буде більш розлогим, ніж огляд від 16.09.2026. . Додамо до нього Боровський напрямок. Схема така сама:. - Склад сил і засобів противника. - Поточна ситуація. - Перспективи її подальшого розвитку. 1. На ць...
