Чому символом патріотизму росіян скоро стане вбитий у зад цвях, - Петро Олещук

"Побачив черговий витвір московитського ідіотизму з літерами "v" та "z" і зазначив для себе, що навіть у символіці між нами – разюча прірва", - пише політолог Петро Олещук на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Стадний інстинкт орди. От їм влада сказала "це тепер ваші символи", й вони одразу кинулися скрізь це малювати, вибривати, татуювати…

І жоден не поставив елементарні питання: а чому саме ці літери, а чому з латинського алфавіту, а чому вони так підозріло нагадують свастику та нацистські шеврони... Ні, питань немає. "Начальство сказало", то "так треба".

Мабуть, якби наказали вважати символом патріотизму вбитий у зад цвях з підвішеним на нього капелюхом, вони б і це робили мовчки.

Українська інакшість

Чи можливо таке в Україні? Ні, у нас вся символіка самозароджується, поширюється та узгоджується суспільним консенсусом. Влада її просто з часом може легалізувати.

Ну не було "указу" вважати пісню "Ой, у лузі червона калина" піснею національно-визвольної боротьби. Просто вона найкраще відповідала суспільному настрою у певний момент. І прикладів таких – безліч. І спробуйте нав'язати українцям щось символічне. Це марна справа. Лише загальносуспільний консенсус".

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Зажевріла надія

неділя, 27 липень 2025, 23:35

Тиждень тому ситуація в країні здавалося безпросвітною. . Тотальне домінування влади в медіа — із опозиційними ЗМІ, загнаними в кут, і розгулом маніпуляцій у соцмережах і телеграм-помийках. . Глуха до голосу розуму більшість зі "слуг", уламків опзж і і...

Найбільший лузер в історії "картонного протесту" - Путін, - Вікторія Сюмар

неділя, 27 липень 2025, 22:41

"Текст, який я не можу не написати… Про мої власні страхи, які зникли за останній тиждень. Чесно, чи на найбільший мій страх війни — це втрата людей… ні, навіть поколінь. Я найбільше боялася, що ми втратимо покоління молодих, які поїхали й не повернуть...