Чому Тегеран обстрілює всіх, до кого може дотягнутися? - політолог

"Зараз превалює думка, що іранська влада – це хаотичний набір людей та ідей. Але мені здається, це якщо не повністю помилкове, то явно перебільшене твердження", - пише політолог Вадим Денисенко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Відразу скажу, я не іраніст, але я непогано розумію, як працюють механізми влади і в своїх судженнях я виходжу, перш за все, саме з цих знань.

1. Зараз ми бачимо, що кістяк тих, хто приймає реальні рішення в Ірані, поставив перед собою єдину задачу: зберегти владу. Це єдина ціль, якій підпорядковані всі їхні дії.

А вони, своєю чергою, зводяться до двох головних задач: не допустити жодних протестів всередині та не допустити наземної операції.

2. Щодо внутрішнього питання: не допустити протестів, то тут вся робота державного апарату зводиться до двох аспектів: залякування і не допущення голоду. В цілому, поки влада в тій чи іншій мірі справляється з цими питаннями. Ми не бачимо вуличних протестів і ми не бачимо мародерства. І перше, і друге можливе лише в той момент, коли в силу різних обставин каральні органи відступають в сторону, а їх квазізамінники (опозиція, бандити, тощо) свідомо чи несвідомо не можуть або не хочуть втручатися в ситуацію. Звичайно, ще зарано робити висновки. Але поки репресивний апарат і система забезпечення продовольством не дають вагомих збоїв. Без цього, ніякої внутрішньої революції не буде.

3. Поки, у внутрішній політиці, невідомим фактором залишається розкол еліт. Відмова 8 учасників зборів по обранню нового лідера брати участь в цій процедурі, лист з-за ґрат одного з найвідоміших опозиціонерів – це важливо, але поки є лише фоном. Але ми маємо розуміти: у режима є два варіанти збереження влади: нічого не змінювати або під гаслами єдності країни очолити той процес, який пропонує опозиція: з тюрми – створити установчі збори і дещо переформатувати систему. Зараз, схоже, це є головною дискусією тих, хто має можливість приймати якісь рішення.

4. З великою долею імовірності можна допустити, що головні гравці пробують залишатися в тіні і тих, кого ми бачимо на вершині піраміди, є фігурами, яким багато хто серед дуже умовних "сірих кардиналів", відводить тимчасовий статус. Поте всі світові війни-революції показують, що всі ці розрахунки неймовірно умовні.

5. Щодо зовнішньої ситуації, то ті люди, які зараз віддають накази, схоже, керуються одним принципом: не допустити наземної операціі, як найбільш імовірного джерела знищення режиму. Виходячи з цієї точки зору, обстріли всіх сусідів є доволі логічними. Адже, плюс-мінус зрозуміло, що місяць такого життя примусить всіх тиснути на США зупинити війну.

Я вже писав, у Трампа є два варіанти або місяць бомбити Іран і потім оголосити перемогу, бо знищений ядерний і балістичний потенціали. Або ж після місяця бомбардувань ще на пару місяців ввійти в наземну операцію з багатьма непередбачуваними наслідками. Повторюся, режим в Тегерані вважає, що головна ціль збереження в тому чи іншому вигляді, цього самого режиму. А тому їхня ставка полягає саме на максимальній ескалації заради деескалації.

6. Виходячи з цього, ми можемо дуже обережно зробити кілька припущень:

– ескалація триватиме, як мінімум, кілька тижнів (все залежить від інтенсивності знищення цілого ряду обʼєктів в Ірані;

– Іранська верхівка теоретично може піти на косметичне переформатування системи заради збереження влади і під гарантії США, якщо в межах системи відбудеться внутрішній переворот, який передбачатиме збереження влади нинішніми "сірими кардиналами". І головне гасло буде "збереження країни і не допущення іракського сценарію". Не факт, що це відбудеться, але поки це головний сценарій і для частини правлячої верхівки в Ірані та для США.

– При цьому, головним невизначеним питанням є те, як далі функціонуватиме нафтогазова галузь. Багато в чому, заради контролю над нею і була розпочата ця війна (як мінімум зі сторони США). А відтак, гарантії від США можливі перш за все в тому випадку, якщо американці отримують контрольний доступ до цього ринку.

– Найгіршим розвитком для всіх є наземна операція. Це розуміють в Ірані і на це, схоже , весь розрахунок частини іранських еліт. Але, як відомо, перший постріл ламає всі плани на війну. А тут вже пролунали тисячі тих самих пострілів".