Чи викличе призупинення постачання зброї зі США "епічний наступ" РОВ і які загрози є для тилової України: розбір можливостей ворога, - Злий Одесит

Оголошення про призупинення Сполученими Штатами військової допомоги Україні значно розбурхало російське "експертне" середовище, і його представники заявляють, що ось зараз завдяки рішенню Дональда Трампа армія Росії почне справжній, епічний наступ у форматі "ми ще нічого толком не починали!" Але чи це так і на що здатні РОВ станом на березень 2025 року? Як агресор може скористатися моментом?

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Насамперед хочу зазначити, що без американської допомоги Україні буде непросто, і тут без будь-якого шапкозакидання слід усвідомлювати, які нас можуть очікувати виклики в такий непростий історичний момент.

З іншого боку, позиція США зможе змінитися, і я вже неодноразово зазначав, що на це вплине. Передусім внутрішньополітична ситуація в Штатах, падіння рейтингів Республіканської партії та гостра залежність Дональда Трампа на шляху його хрестового походу проти Китаю в угоді щодо рідкісноземельних металів, яку продовжують носити в зубах у кожному інтерв'ю представники його адміністрації.

Але нині не про політику, а про військові аспекти, і саме з них почнемо – чи здатна Росія зараз скористатися моментом і розгорнути масштабний наступ?

Наступ РОВ – сезон 2025

Хочу нагадати, що припинення допомоги США Україні вже мало місце у жовтні 2023 року, коли Республіканська партія в Конгресі у спробі тиску на демократів розгорнула саме на той історичний момент ганебне блокування допомоги країні, що воює. Саме в цей період російські окупаційні війська розпочали свій "нескінченний" наступ, який тривав увесь 2024 рік і конвульсує досі.

Тому зовсім не виключено, що РОВ і справді активізуються під акомпанемент рішень Дональда Трампа. Але вони регулярно це роблять на тлі якихось міжнародного рівня подій – чи то Мюнхенська конференція з безпеки, чи зустріч США та Росії в Саудівській Аравії. Але ця активізація дуже швидко сходить нанівець і повертається до середньостатистичного показника за лічені дні.

Чому? Відповідь проста: недостатній ресурс через виснаження потенціалу.

На сьогодні жодне російське угруповання, яке оперує в Україні, не має повної штатної комплектації технікою. У всіх підрозділах відчувається гострий і критичний її дефіцит.

Наприклад, у складі ГВ "Восток", яка виявляє зараз активність на Великомихайлівському напрямку, комплектація по танках у підрозділах становить 40%, по ББМ – 30%, артилерії – 50%. Все це спочатку показники підрозділів, що умовно втратили боєздатність, але ні – це чинні формування або ті, що йдуть у наступ.

Знову ж таки повторюся, така картина практично у всіх підрозділах РОВ. І ті кадри, які ми постійно спостерігаємо про ослів і коней, що забезпечують логістику, а також про "Буханки" з "Жигулями", що вирушають на штурми, – це не жарт.

Критична ситуація з комплектацією армії очевидна і самому командуванню РОВ, але зупинитися і не наступати вони просто не можуть. Саме тому нині піхота відіграє основну роль у локаційних боях, але без підтримки піхота нездатна вирішувати загальновійськові завдання оперативно-тактичного рівня. І ми бачимо це просто зараз.

Російські війська мають низку зірваних дедлайнів щодо просування та захоплення тих чи інших населених пунктів. Це, наприклад, Покровськ, який за планом окупанти збиралися "взяти" до нового, 2025-го року, а він близько навіть не захоплений. Аналогічно Торецьк та Часів Яр. На згаданому мною Великомихайлівському напрямку, де РОВ зараз проводять дивізійну операцію силами 5-ї і 36-ї загальновійськових армій, а також 68-го армійського корпусу, теж зриваються терміни наступу – за занадто великих втрат, які змушують РОВ найближчим часом вводити резерви, які вони берегли для прориву на Комар та Богатир.

Власне, це все до чого? А до того, що російські війська на сьогодні не мають можливості перейти у наступ по всьому фронту з проривом оборони та окупацією великих площ у стислі терміни. РОВ виснажені як ніколи і змушені рухатися за інерцією ціною колосальних втрат.

Наприклад, якщо у 2024 році на захоплення квадратного кілометра РОВ витрачали 129 особового складу, то в січні 2025-го це вже був показник 148 осіб/1 км², а в лютому 2025-го співвідношення становило 190/1 км².

А тому, хоч би як хотілося командуванню РОВ, але перейти в "епічний наступ" по всіх фронтах у них не вийде. Ні, вони, звичайно, можуть його імітувати, але триватиме він недовго і завершиться великими втратами на тлі посередніх результатів.

Тим більше, що про ті ділянки, на яких російські окупанти можуть активізуватися з урахуванням їх перегрупування (наприклад 8-ї ЗВА для наступу у напрямку Костянтинівки), чудово відомо, і видати це за несподіваний наступ просто не вийде.

Тому "ми ще нічого всерйоз не починали!" РОВ вже почати не зможе.

Із зоною бойових дій ми більш-менш розібралися, але серйозніша загроза є для тилової України.

Тил під ударом

Зупинення військової допомоги нашій країні вплине на тилову Україну більше, ніж на зону бойових дій. Проблема в системах ППО, які ми отримували від США не лише у вигляді техніки, а й із забезпеченням боєкомплектом. І згодом може виникнути проблема з боєздатністю ЗРК Patriot.

Невідомо, якими є запаси зенітних керованих ракет для ЗРК Patriot, але російські окупанти можуть скористатися нинішньою ситуацією для інтенсифікації ракетних ударів і нальотів дронами-камікадзе. Хоча для Росії також є проблемним застосування ракет Х-101/555/55 та КРМБ "Калібр", з урахуванням зношеності носіїв та відсутності практичної можливості застосування великої кількості засобів ураження. З іншого боку – Росія масштабує застосування дронів.

Тому якщо й говорити про загрози, то це насамперед для тилової України, терор якої для командування РОВ завжди був не менш пріоритетним, ніж наступ у зоні бойових дій.

Висновки

Російські війська на сьогодні не здатні до проведення масштабних загальновійськових наступальних кампаній. Їхній потенціал – це мляві, хвилеподібні і часом сторнуючі операції тактичного рівня.

З іншого боку, у Росії є технічні та технологічні можливості щодо нарощування терору тилової України – насамперед за допомогою масштабування ударів дронами. І це може стати у найближчій перспективі серйозною проблемою.

Фактично призупинення допомоги США не так критично позначиться на зоні бойових дій, як на тилу та цивільному населенні України.

Джерело