Чим довше тримається Костянтинівка, тим більша ймовірність того, що ворог буде змушений переглянути плани одночасного прориву до Дружківки та Краматорська... - Костянтин Машовець

Противник (російські війська) продовжує наступальні дії в рамках Слав'янсько-Краматорської оперативно-стратегічної наступальної операції в операційній зоні свого угрупування військ (УВ) «Юг», прагнучи встановити повний і стійкій контроль над містом Костянтинівка, а також дістатися ближніх підступів до міст Дружківка і Краматорськ з півдня, південного сходу та сходу.

У звітний період противник досяг низки тактичних результатів на цілому ряді ділянок, але не зміг виконати своє головне завдання — повністю захопити все місто Константинівку основними силами своїх передових частин і підрозділів. Бої в самому місті тривають, хоча там й фіксується досить багато штурмових і малих піхотних груп противника.

Наразі основні сили російських передових підрозділів все ще знаходяться на околицях Костянтинівки — районі міського кладовища, на північній околиці села Іванопілля, між селом Ільїнівка та західною (центральною) частиною міста. Однак масове проникнення дрібних(й не тільки дрібних) російських піхотних груп у саме місто триває. Вони зафіксовані у більшій чи меншій кількості майже у всіх районах міста Костянтинівка, а також на його околицях.

1. Противник діє в цих напрямках наступними силами та засобами (ймовірно):

+ 3-тя загальновійськова армія (ЗВA), діє частиною своїх сил.

- 84-та мотострілецька дивізія (мсд) — я писав про її склад в одному з попередніх оглядів, вона діє в цих районах майже повним своїм складом

- 85-та та 88-ма окремі мотострілецькі бригади (омсбр), діють частиною своїх сил

- Можлива наявність окремих підрозділів 123-ї омсбр

- Частина сил 2-ї артилерійської бригади (абр)

+ 8-а OA

- частина сил 20-ї мсд (ймовірно, підрозділи 10-го танкового полку\тп та одного з її мотострілецьких полків\мсп – 242-го або 255-го мсп, 944-й самохідний артилерійський полк\сап)

- Частина сил 150-ї мсд (103-й мсп і, можливо, 68-й тп, 381-й сап)

- 238-ма абр

+ 3-й армійський корпус (АК)

- 6-та мсд (1008-й, 1307-й і 1442-й мсп «Територіальних військ»/ТрВ, а також 54-й мсп і 89-й тп)

- 72-га омсбр

- 17-та абр

+ Сили та засоби підсилення

- з 51-ї ЗВА – 1219-й та 1436-й мсп

- з 18-ї ЗВА – 70-а мсд (24-й, 26-й і 28-й мсп, 17-й тп, 81-й сап)

- з 49-ї ЗВА — 77-й мсп — фактично є зведеної полковою тактичною групою (ТГр), сформованою в окупованій Абхазії з в\сл 7-ї військової бази (ВБ) російських військ

- від «вмф вс рф» — 20-й і 155-й мсп, по суті, є зведеними стрілецькими полками, сформованими з військових моряків кількох флотів російського «вмф».

Як бачимо, російське командування зосередило і розгорнуло достатньо значне угрупування військ на цих напрямках, намагаючись досягти вирішальної переваги над Збройними Силами України (ЗСУ) у силах і засобах. Що, саме по собі, є цілком логічним і адекватним. Адже ці напрямки, фактично, є одними з найважливіших у рамках усієї нинішньої Слов'янсько-Краматорської наступальної операції російських військ.

2. Поточна ситуація на цих напрямках характеризується досить інтенсивними зустрічними боями у Костянтинівському районі оборони ЗСУ, а також по напрямку Часів Яр — Дружківка та на південний захід від Костянтинівки, де противник веде дуже активні атакуючі\штурмові дії, намагаючись якнайшвидше повністю ліквідувати Костянтинівський район оборони ЗСУ та дістатися основними силами своїх передових частин і підрозділів ближніх підступів до міст Дружківка і Краматорськ. Більше того, він явно прагне зробити це ОДНОЧАСНО. Зокрема:

- У напрямку Привілля — Малинівка російські війська основними силами своїх передових підрозділів досягли каналу Сіверський Донець — Донбас і змогли «інфільтрувати» низку штурмових груп у район Малинівки. Подальше просування противника в напрямку Першомар’ївки, Василівської Пустоши та Никонорівки було зупинено — його піхотні групи фактично «зав’язли» в боях за Малинівку та Юрківку (вони тривають вже щонайменше близько місяця).

- У напрямку Міньківка — Тихонівка ситуація схожа. У районі Тихонівки, очевидно, знаходяться російські малі піхотні групи. Однак їхній подальше просування на Васютинське, очевидно, внаслідок серії контратак передових українських підрозділів, був заблокований. ЗСУ, ймовірно, «зачистили» тих, хто зміг пройти безпосередньо до Васютинського з боку Тихонівки, а решту відтіснили до каналу.

- У напрямку Маркове – Федорівка противник основними силами передових підрозділів досяг східних околиць останньої і тепер веде запеклі бої за встановлення стійкого контролю над нею. Його спроби просунутися далі в напрямку Білокузминівських крейдяних скель та самої Бєлокузминівки поки що не мають успіху.

- Противник зумів дуже «рясно» інфільтрувати в район Стінки — Подільське — Новодмитрівка — Молочарка свою штурмову піхоту, і продовжує це робити далі, у північно-західному напрямку, у бік Іжевка, Безім’янне та Попасне, намагаючись перейти на північ залізницю, що йде від Часів Яр до Краматорська.

- У самій Костянтинівці точаться вперті та інтенсивні бої. Противник, який фактично досяг околиць міста основними силами своїх передових частин і підрозділів, наполегливо намагається збільшити присутність своєї штурмової піхоти в самому місті, діючи з боку Новодмитрівки та Предтечино, Іллінівки та Берестка. Наразі ЗСУ все ще утримують під своїм контролем низку кварталів Костянтинівки в північній та центральній частинах міста (переважно вздовж досить вузького «коридору» поруч із вулицею Олекси Тихого та дорогою Т-0504). Однак російські штурмові групи вже досить «щільно» присутні у західній, південній та північно-східній частинах міста, і їх кількість поступово зростає.

- Російські війська також продовжують досить активні дії на захід і південний захід від Костянтинівки, намагаючись просунутись звідти на північний захід уздовж західного берега річки Кривий Торець. У цьому сенсі окремі російські штурмові групи змогли дістатися до Осикового і закріпитися в районі між вулицею Панфілова та річкою Кривий Торець у північно-західній частині Костянтинівки.

Очевидно, що противник намагається фізично «перерізати» дорогу, що з'єднує Костянтинівку та Дружківку в районі на північ від першої. Враховуючи, що його «інфільтраційні» групи також постійно намагаються пройти з боку Молочарки та Новодмитрівки до району озер шламозборників на північ від Костянтинівки і в напрямку Олексієво-Дружківки, такий розвиток подій цілком можливий.

- Бої також тривають у районі сіл Розкішне, Довга Балка та Степанівка. Противник, діючи з боку Іллінівки та Яблунівки, намагається повністю взяти під контроль цю ділянку. Проте, ЗСУ все ще утримують низку позицій у Розкішному та Степанівці, але в Довгій Балці і навіть на захід від неї противник вже зміг закріпитися кількома піхотними групами. Очевидно, що протягом найближчого часу, внаслідок цього, українські підрозділи все одно будуть змушені відійти звідси за дорогу на південь від Миколайпілля. До того ж, російські штурмові групи вже фіксуються за кілька кілометрів на схід від нього.

3. Отже, щодо загальної (оперативної) ситуації на вищезазначених напрямках, цілком можливо констатувати, що російський наступ триває. Так, досить повільно — за 2 місяці впертих і дуже «витратних» для них боїв їм вдалося просунутися максимум на 7,5-8 км у глибину оборони ЗСУ. Однак слід розуміти, що це сталося на одному з ключових для всієї Слов'янсько-Краматорської наступальної операції противника напрямків — Костянтинівському.

Крім того, тенденція щодо подальшого погіршення положення передових українських підрозділів, що ведуть бойові дії у Костянтинівському районі оборони ЗСУ, стала досить очевидною. Противник зміг досить глибоко охопити його в тактичному плані з північного сходу та південного заходу (досягнувши району Іллінівки і вклинившись по напрямку Новодмитрівка — Молочарка), що, у свою чергу, разом із виходом передових російських частин і підрозділів безпосередньо на околиці міста з півдня і сходу, дало йому можливість розпочати і потім «форсувати» штурм самої Костянтинівки. Фактично, наразі в оперативному сенсі противник зосередився саме на остаточній ліквідації Костянтинівського району оборони ЗСУ і на даний момент – досить близький до досягнення цієї мети.

В свою чергу на Краматорському напрямку, де з виходом передових російських частин і підрозділів на досить широкій по фронту ділянці до каналу Сіверський Донець-Донбас, він також отримав досить хороші тактичні можливості для прориву у бік Краматорська, поки що, він не так успішний. Адже ЗСУ тут досить ефективно перешкоджають противнику просуватися на Краматорськ, зв'язуючи його інтенсивними зустрічними боями безпосередньо на західному березі каналу. Найбільш небезпечним для ЗСУ в цьому сенсі є дирекція Маркове — Федорівка — Білокузьминівка, де противник має найглибше просування вже ЗА каналом у бік Краматорська — до 4,5 км. Але, поки що, місцеве вклинення російських військ також не розширюється. Насправді противник за 1,5 місяці своєї активної «інфільтрації» в цьому напрямку зумів «проповзти» 1-1,5 км уздовж невеликого крейдяного скельного хребта, що простягається від Маркове до Федорівки.

Головною визначальною рисою подальшого розвитку ситуації, як на Костянтинівському, так й на Краматорському напрямках, на мою думку, ймовірно, стане тривалість боїв у районі Костянтинівки. Очевидно, що російське угрупування військ, зосереджене на лівому фланзі операційної зони російського УВ «Юг», не «захопивши» остаточно Костянтинівку, просто не зможе наступати достатньо широким фронтом з півдня і південного сходу до Дружківки і Краматорська. Навіть незважаючи на те, що їй досить активно допомагають сили та засоби зі складу військ правого флангу УВ «Центр», які намагаються прорватися в напрямку Дружківки вздовж річки Казенний Торець.

Вже досить помітно, що бої за Костянтинівку забирають левову частку цих сил і засобів (для цього достатньо порівняти інтенсивність активних дій противника, як на Костянтинівському, так і безпосередньо на Краматорському напрямках). Більше того, очевидно, що за тривалістю ці бої вже перевищили всі «встановлені» та «заплановані» російським командуванням терміни. Тож, чим довше тримається Костянтинівка, тим більшою стає ймовірність того, що російське командування зрештою буде змушене суттєво переглянути свої плани ОДНОЧАСНОГО прориву до Дружківки та Краматорська зі сходу та південного заходу.

Як і слід було очікувати, воно це усвідомило і вже намагається уникнути такого сценарію, різко активуючи правий фланг свого УВ Центру в напрямку Дружківки. Що, ймовірно, за його планом має змусити ЗСУ не лише відступити з району Костянтинівки до Дружківки, а й залишити досить велику ділянку місцевості на північ від Русин Яр.

У наступних оглядах повернемося до Добропільського та Лиманського напрямків і спробуємо з'ясувати, чи зможуть події, що там відбуваються, найбільш рішуче і суттєво вплинути на всю Слов'янсько-Краматорську наступальну операцію російських військ? Особливо з огляду на її можливі й найбільш ймовірні результати ...

Джерело