Де наш український Моссад? Святкує 50-річчя під домашнім арештом, - Тарас Чорновіл

"Об'єднуємося всі у вітаннях нашому народному герою й видатному українському розвіднику полковнику Роману Червінському! Кожен раз, коли після чергвого злочину русні кулаки стискаються в прагненні помсти, україці з гіркотою вигукують: де ж наш Моссад?! А ми з вами пам'ятаємо: наш український Моссад, той, якому міг би позаздрити еталонний ізраїльський, під судовим переслідуванням влади прорашистських колаборантів. Добре, що хоч свій ювілей відзначає в колі родини, а не в ще царських казематах у Кропивницькому СІЗО. Наш Моссад під домашнім арештом режиму.

Порівняння завжди шкутильгають. Так і з цим - українським Моссадом. Цілий підрозділ справжнього Моссаду прославився за лише одну операцію - викраденням винуватця та свідка злочинів нацизму з Аргентини. Захоплення й переміщення через фронт Цемаха (важливого свідка по МН-17) за складністю не поступалося (це, як би моссадівцям треба було викрадати Айхмана не з третьої країни, а із самого рейху). І це зробив Червінський з вузьким колом підлеглих. А майже довершене захоплення звірів-вагнерів, яке зірвала влада Зеленського, не має аналогів і перевершує мрії ізраїльської спецслужби. І знову - головний розробник і єдиний втаємничений у всі деталі лише Роман Червінський.

Той же справжній Моссад формально не підтверджує, але вся країна гордиться героями, які впродовж років мали єдине завдання - вчинити помсту за вбивство їхніх спортсменів на Мюнхеннській олімпіаді. У нас Червінський з мінімальним підкріпленням ліквідує воєнних злочинців Моторолу, Гіві... Про решту ми ще навіть не здогадуємося. Можна продовжувати ще довго.

Основне - та куди вже там полковника Червінського порівнювати до Моссаду. Скорше, моссадівці з гордістю могли б сказати, що їм вдалося великими силами й за підтримки усієї влади спланувати й виконати ряд операцій, які з мінімальними можливостями та людськими ресурсами реалізував майже самотужки Роман Червінський. Ні, звісно, не сам. Голова ГУР до погрому в інтересах ворога - це такий же геніальний розвідник та видатний організатор роботи спецслужби Бурба. А ще група інших неймовірних бійців та офіцерів, від яких поспіхом ця влада зачищала ГУР.

Сьогодні Роман Червінський тримає свій власний фронт - проти переслідування та помсти внутрішнього ворога, бо дуже вже на нього нашим колаборантам скаржився ворог зовнішній. Цей бій найважчий і найсильніше підкосив здоров'я - згадайте й порівняйте зйомки, де ми вперше в 2021 році публічно побачили Романа. Добре, що пан Роман уміє притягувати до себе дійсно прекрасних людей, які загоряються його справою. Так, вочевидь, було і в його спецопераціях.

У наш час таких людей було зовсім небагато, але це направду чудові люди: прекрасні й умілі адвокати, група підтримки, для якої не мали значення відстані й умови, буквально жменька попервах блогерів, Петро Порошенко й депутати фракції Євросолідарності, що приїздили на суди й вимагали звільнення на поруки. Іноді дещо неочікуване. Так, у підтримці Романа Червінського об'єдналися Порошенко і його затятий противник Степан Хмара. І це також багато про що говорить.

А ще ставлення до Романа Червінського стало водорозділом на людей і недолюдків. Чи точніше, тих які надломалися й продалися, хто по команді з Банкової або лили бруд, або перелякано мовчали й слівце сказати боялися. А як до того щоки віддували. Я й не дивуюся, що оті другі, засвітившись на ставленні до Романа Червінського, потім стали пролазити в різній іншій бридоті, хоч виправданні корупції, хоч у відбілюванні будь яких злодіянь Банкової...

Сьогодні пану Роману 50 років. Зловив себе на думці, що він на 10 років молодший за мене. І хоча й мені гріх скаржитися на нудне й безбарвне життя, але наскільки він у своє вмістив більше - оце справді: використати можливості на 1000 відсотків! Побажання людям такої долі завжди звучать банально. Тому до всіх за здоров'я і многая літа додам своє - відвоювати справедливість! Для себе і для України".