Детектив НАБУ публічно злив внутрішню інформацію, чим остаточно дискредитував бюро, - політолог

"Хакнуте НАБУ. Детектив публічно злив внутрішню інформацію, чим остаточно дискредитував бюро. Кілька днів обговорювали звільнення детектива НАБУ Андрія Денисюка та його лист колегам, який став публічним. У ньому вже колишній детектив звинувачував НАБУ у "зливі" розслідувань про закупівлю дронів", - пише політолог Олег Постернак на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"На думку представників юридичної спільноти, такий випад детектива – спроба приховати неспроможність НАБУ й відсутність у нього ефективних розслідувань корупції у сфері безпеки та оборони, як і в багатьох інших сферах їхньої компетенції.

Але черговий із низки скандалів із бюро свідчить про більш системну кризу, яка ставить під сумнів усю антикорупційну систему держави. Як наслідок, у держав – донорів України виникають закономірні питання: на що витрачаються їхні кошти й чи можна взагалі довіряти українським антикорупційним інституціям?

Незворотні процеси в НАБУ запустила, зокрема, перемога республіканця Трампа на виборах у США. У команді нового глави Америки добре пам'ятають заяви українських нардепів, у яких ішлося про те, що колишній директор НАБУ пан Ситник під час виборів президента США 2016 року втручався у виборчий процес. Мова – про "чорну бухгалтерію" Партії регіонів, якій начебто за чорний кеш допомагав голова виборчого штабу Трампа Пол Манафорт. Тоді цей злив від глави НАБУ використали на користь кандидата від демократів Гілларі Клінтон і проти Трампа.

Уже на той час голова САП Назар Холодницький повідомив про негативні наслідки для України від втручання директора НАБУ у вибори у США: "Мабуть, він [Ситник] себе побачив геополітиком світового масштабу, допомагав Гілларі, розповідав про ФБР, треба робити висновки, це неправильно", – зазначав Холодницький, та далі заяв справа не пішла.

Увесь час, поки США керував Байден, НАБУ трималося на чесному американському слові й підтримці українських грантоїдів. Після зміни влади у США в НАБУ почалися помітні незворотні рухи. Страх втратити дах породив паніку й спроби співробітників бюро врятуватися. Це, у свою чергу, спровокувало чвари та політичні війни. Бюро почало помітно протікати. Зараз витекло те, що раніше було відомо лише вузькому колу: некомпетентність, рішалово, зливи секретної інформації тощо.

Свіже звільнення детектива Андрія Денисюка – із цієї ж опери. Адже правоохоронець почав грати в політику, як тільки виніс на поверхню купу внутрішньої інформації, яка остаточно дискредитує бюро. Денисюк відверто признається, що не справився з роботою й тікає в помічники до голови антикорупційного комітету ВР, депутатки Анастасії Радіної. Нардепка Радіна – це колишня працівниця ЦПК (Шабунін), який має контролювати НАБУ. А в підсумку займається працевлаштуванням співробітників НАБУ. Тобто замість контролю й доброчесності вийшла якась антикорупційна "шведська родина". За існуючою інформацією, Денисюк має намір і далі піаритися на цій темі й навіть розповідає в розмовах, що планує стати директором НАБУ.

Що стоїть за скандалом?

По-перше, порушення антикорупційного законодавства та безкарність. Згідно зі ст. 26 закону "Про запобігання корупції", колишній детектив як особа, уповноважена на виконання функцій держави, не мав права розголошувати інформацію, отриману під час виконання службових обов'язків. Однак Денисюк, звільнившись, почав публічно зливати внутрішні дані.

За таке порушення встановлена адміністративна відповідальність, що тягне за собою внесення до реєстру корупціонерів. Окрім того, хто може гарантувати, що ексдетектив на зарплаті не поділиться з роботодавцем подробицями "бардака, який коїться в НАБУ"? Ніхто. Як зазначають у юридичній спільноті, це не лише прямий конфлікт інтересів, це й порушення закону, але й свідчення бардака в самому НАБУ. На всі ці факти з боку НАЗК, ДБР та керівництва НАБУ реакція відсутня.

По-друге, криза професіоналізму в НАБУ. Як виявилося, над справою працювало півтора детектива, один із яких утік, як тільки зрозумів, що не може толком розслідувати справу.

По-третє, відсутність ефективного контролю за антикорупційними органами. Цим мали займатися депутати, але самі стали їхніми "кришувальниками". Саме про це свідчить перехід Денисюка в помічники голови парламентського антикорупційного комітету.

Уже за декілька місяців виповниться рівно 10 років від створення НАБУ. За весь цей час жоден із керівників бюро не відзвітував перед парламентом, що весь цей час робив і куди, окрім скандалів, були витрачені мільярди бюджетних коштів.

Замість ефективної роботи, ВАКС, НАБУ та грантові активісти створили систему взаємного покривання, що дозволяє всім учасникам "кооперативу" безкарно порушувати закони.

Справа з Денисюком – показовий кейс того, як одна людина через власний непрофесіоналізм єдиним вчинком викрила весь той хаос, безлад і беззаконня в органі, який мав стати взірцем українського антикорпашена. Але так і не став. І навряд уже колись стане".