Для терору українців Росія використовує не тільки касетну балістику, а й "камікадзе" з небезпечними боєприпасами: що важливо знати - Злий Одесит

Російські окупанти під час масованих ракетних ударів по Україні неодноразово застосовували засоби ураження з касетними бойовими частинами. Найчастіше це були балістичні 9М729 і крилаті Х-101 ракети. Але останнім часом відзначається і застосування дронів-камікадзе Shahed-136 з контейнерами, що скидають під час польоту суббоєприпаси касетного типу. Які цілі переслідує ворог такими діями, яку загрозу це несе і як поводитися при виявленні цих "сюрпризів"? Давайте розберемося.

Але спочатку слід відповісти на запитання: а для яких цілей застосовуються касетні боєприпаси і які виконують завдання?

Насамперед вони призначені для вирішення не ювелірних, високоточних завдань, а для грубих ударів по площі. У певних випадках касетні боєприпаси вкрай ефективні проти великого скупчення особового складу або техніки противника, але виключають застосування для ефективного високоточного ураження одиночних цілей.

За часів СРСР саме касетні бойові частини стали найпопулярнішими для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), які через технологічну відсталість радянського військово-промислового комплексу не гарантували високоточного ураження одиночних цілей осколково-фугасними снарядами. Водночас західні аналоги володіли значно вищими показниками точності, що можна наочно бачити на прикладі РСЗВ М142 HIMARS, яка прославилася своїм ювелірним ураженням цілей.

До питань про високі технології слід зазначити, що касетні бойові частини реактивних снарядів, які отримали монополію в СРСР, не стали популярними для ствольної артилерії, тоді як країни НАТО без проблем оперували 155-мм касетними снарядами. Це було зумовлено складністю виробництва таких снарядів у СРСР, пов'язаною з технологічною відсталістю виробничих ліній, тоді як країни Заходу могли собі без особливих енерговитрат їх виробляти.

Тобто, популярність касетних БЧ в СРСР, а потім і в Росії була наслідком відсталих технологічних процесів і відсутністю можливості доведення точності ураження цілей до мінімальних вимог.

Російські війська буквально з перших же днів повномасштабного вторгнення в Україну стали застосовувати по українських містах касетні боєприпаси.

Але спочатку це були реактивні снаряди для РСЗВ радянського сімейства БМ-21 "Град" – 9М28К, БМ-30 "Смерч" – 9М55К і БМ-27 "Ураган" – 9М27К. Однак через деякий час у хід пішли і касетні балістичні ракети 9М723 і крилаті Х-101. Причому застосовувалися вони не тільки в польових умовах на лінії зіткнення, а й під час нанесення ударів по українських містах.

Міжнародний фактор

Загалом багато країн світу відмовилися від застосування касетних боєприпасів, що пов'язане з високим ризиком супутніх втрат серед мирного населення не тільки під час їхнього використання, а й після.

Річ у тім, що суббоєприпаси, які розкидаються з контейнерів БЧ, не завжди детонують і можуть роками пролежати в землі, доки на них не наступити або не наїде автотранспорт.

Саме з цієї причини застосування касетних боєприпасів заборонено по містах і густозаселених районах.

Зокрема, згідно з протоколом № I до Женевських конвенцій від 1977 року застосування касетних боєприпасів заборонено:

стаття 48 – згідно з принципом розрізнення по цивільних цілях;

стаття 51 пункт 4 – заборона невибіркових атак, які не стосуються конкретної військової цілі;

стаття 51 пункт 5-b – заборонені атаки з очевидною надмірною шкодою цивільному населенню;

стаття 57 – зобов'язує дотримуватися запобіжних заходів при плануванні та здійсненні атак.

Тому застосування касетних боєприпасів у містах або густонаселених районах часто може кваліфікуватися як порушення міжнародного гуманітарного права, навіть якщо країна не є підписантом основного міжнародного акта, який прямо забороняє застосування таких боєприпасів. А саме – Конвенцію з касетних боєприпасів 2008 року (Convention on Cluster Munitions, CCM).

Примітно, що Росія, Україна, США, Китай, Індія, Ізраїль і низка інших країн не є учасниками CCM, але це не звільняє від відповідальності за недотримання Женевської конвенції.

Зі свого боку Росія постійно порушувала і порушує всі міжнародні акти.

Касетні засоби терору

Російські окупаційні війська регулярно застосовують по українських містах і селах балістичні ракети 9М723 ("Іскандер-М") з касетними БЧ і крилаті Х-101. Це призводить до того, що при нанесенні удару таким засобом ураження по великій площі розсипається безліч смертельно небезпечних суббоєприпасів, які каталізують пожежі, руйнування – і це несе пряму загрозу життю людей.

Наприклад, касетна бойова частина балістичної ракети 9М723 складається з 54 суббоєприпасів масою 7,5 кг кожний, які містять 1,5 кг вибухової суміші на основі A-IX-2 (гексоген, алюміній тощо). Площа розкиду цих суббоєприпасів, залежно від висоти та кута розкриття БЧ, може становити до 25 га!

Застосування такого засобу ураження по густозаселених містах, що регулярно здійснює Росія, є не високоточним ураженням цілі, а невибіркового характеру терором, покликаним завдати якнайбільше руйнувань цивільному сектору, сіяти терор і паніку.

Ракети з касетними бойовими частинами не можуть завдати катастрофічних руйнувань укріпленим об'єктам, особливо бункерного типу, але несуть пряму загрозу цивільному населенню.

На це і робить ставку Росія. Причому розширюючи застосування цих засобів невибіркового терору і за допомогою дронів-камікадзе.

Касетний Shahed-136

Російські окупанти вже не вперше намагаються для масштабування терору проти цивільного населення України за допомогою Shahed-136 перетворити їх на ерзац-бомбардувальники.

Зокрема, на них встановлювали протитанкові міни ПТМ-3, які скидали під час прольоту дронів-камікадзе вздовж доріг, а також над містами. Ці міни небезпечні тим, що вони мають неконтактний магнітний детонатор, який реагує на метал. У разі наближення до міни автомобільного транспорту, бронетехніки або навіть людини, на якій сумарна вага металевих предметів перевищує 50 грамів, міна автоматично детонує.

Після масованого комбінованого нальоту по Україні 13-14 травня в низці міст і областей було виявлено скинуті з Shahed-136 касетні заряди, а на самих збитих дронах-камікадзе виявлено контейнери, часто вже спустошені, тобто – скидання було здійснено.

Таким чином ворог намагається масштабувати терор проти цивільного населення, використовуючи всі можливі інструментарії для виведення геноциду українців на зовсім інший рівень.

Запобіжні заходи

Я не стану оригінальним, якщо скажу і так усім добре відому істину – найкращим запобіжним заходом є "десантування" від потенційної небезпеки і незнайомих предметів, розкиданих на вулиці.

Має бути прописним правилом не наближатися до місць збиття ракет або дронів. Навіть якщо цей засіб терору збито, це не означає, що він більше не небезпечний.

У будь-якого засобу ураження, чи то ракета, чи то дрон-камікадзе, навіть після збиття і падіння, може залишатися бойова частина, що не розірвалася, і здетонувати в будь-який момент.

Крім того, ті ж Shahed-136 можуть нести на собі, як вище було зазначено, міни ПТМ-3. Які якраз на наближення до них людини і зреагують.

Тому класичними, але незмінними заходами безпеки були, є і залишатимуться:

– не підходити і не торкатися підозрілих, незнайомих предметів;

– у разі виявлення таких предметів негайно повідомляти про них поліцію або ДСНС;

– за жодних обставин не намагатися знешкодити незнайомі предмети;

– попереджати дітей про небезпеку невідомих предметів;

– уникати відкритих просторів одразу після масованих нальотів, а також дивитися під ноги.

Дотримання цих заходів, а також розуміння підступності ворога допоможуть зберегти багатьом життя і здоров'я.

На жаль, ми живемо в той час, коли пильність і відповідальність за наше життя і життя наших близьких повинні стати вищим пріоритетом.

Джерело