Дніпро: Небезпечні краби, піраньї, медузи і коктейль зі всієї таблиці Менделєєва (відео)

З кожним роком Дніпро все більше цвіте, заростає і міліє

Так, голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков заявив, що екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою, вона міліє. Наразі мілини займають 30% дніпровського басейну, при тому, що критичною масою вважається 15%. "Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити сьогодні будь-хто охочий. Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з'явилося 57 мілин, які незабаром можуть стати островами", - заявив Олександр Чистяков.

Еколог причиною обміління річки назвав втрату власної течії, що відбилося на якості річкової води. "Перегородивши Дніпро греблями, найбільшу річку Європи позбавили власної течії, і він не в змозі змити все те, що потрапляє в нього разом з побутовими і виробничими стоками і зливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва. Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, міняючи русло Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє", - каже Чистяков.

Головним забруднювачем столичної акваторії є "Київводоканал"

Проблема зі стічними водами є у всій Україні, і Київ не є навіть зі своїм мільярдним бюджетом винятком. Головним забруднювачем столичної акваторії є "Київводоканал". За приблизними підрахунками він скидає на рік близько 500 млн. куб. метрів стоків, зазначає Чистяков.

Голова громадської ради при Державній екологічній інспекції Михайло Захарченко також додає, що дощовими стоками в Дніпро потрапляють усі мийні засоби, які використовують близько двох тисяч столичних автомийок.

"Фактично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченій фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. В результаті починаються масові замори у риби, а вода загниває. Восени вся ця гниюща маса водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її на болото. Якщо так піде далі, то в подальшому ситуація може ще більше погіршитися і призведе, в кінцевому підсумку, до виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу" - говорить Михайло Захарченко.

Експерти також зазначають, що 2019 рік є маловодним. Коли розраховуються гранично допустимі норми викидів у водні об'єкти стічних вод, розраховується сезонність і наповненість вод. Але якщо наповненість вод стала меншою, то велика концентрація викидів позбавляє водойми можливості самоочистити свої води.

У Дніпро впадають сотні малих річок – концентрація токсичних сполук у багатьох із них у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми

У Дніпро впадають сотні малих річок, а з ними справді біда, наголошує Олександр Чистяков. "Ніхто не займається ними. За роки незалежності з карти України зникло понад 10 тисяч малих річок. У них скидають різні стоки і зливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. Пестициди і інша хімія випалюють все живе в водоймах. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні", - зазначає еколог.

За даними національної Гідрометслужби, концентрація низки токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. Не тільки Дніпро, але і всі інші водні об'єкти України забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами і іншими небезпечними речовинами. У 2019 році в водойми України було скинуто понад 2 млрд кубометрів стоків. З них 1/3 - це неочищені або недостатньо очищені води, повідомили в Асоціації рибалок України та додали, що 584 млн. куб м скидів здійснили підприємства з "Топ-100 головних забруднювачів".

"В першу десятку забруднювачів водних об'єктів увійшло 4 гірничо-металургійні та 6 комунальних підприємств. Серед основних забруднювачів водних об'єктів лідирують "Меткомбінат Азовсталь" (140 млн. м3), ПАТ "Дніпровський меткомбінат" (71 млн. м3) і ВАТ "Запоріжсталь" (54 млн. м3), - зазначили в Асоціації рибалок.

У світовому рейтингу щодо ресурсів прісної/питної води на душу населення, Україна посідає 125 місце у списку зі 180 країн

Брак питної води в світі ООН назвало проблемою номер один. У 2019 понад 2,6 млрд людей не мають доступу до чистої питної води, 37 країн живуть на привізній воді. Конгрес США вважає, що нестача питної води призведе незабаром до збройних конфліктів.

У світовому рейтингу "Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення", який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-те місце в списку з 180 країн. Таким чином на кожну людину припадає всього 1,2 тис. кубів прісної води (в Росії 29 тис куб./особу, в Італії, Франції - по 3 тис., у Румунії - 2,1 тис, у Польщі - 1,4 тис кубів). Українські пропорції трохи гірше, ніж в Ефіопії і Нігерії (по 1,25 тис кубів), але зате дещо кращі, ніж в Ботсвані і Чаді (1,1 тис), розповідає голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков. При чому, за його словами, в південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення гірше африканських глибинок і становить 400-500 кубів на людину. Тому дефіцит водних ресурсів - одна з найбільш очевидних загроз України.

"Виповнюється мрія міських чиновників: столичної землі стає все більше, а річки все менше. З літака на Дніпро боляче дивитися: річка роздроблена і поділена мілинами на окремі фрагменти. У Дніпра немає часу чекати...Незаперечним доказом цього є те, що ми з вами стоїмо сьогодні по коліно у воді посеред Дніпра. Дніпро серйозно хворий. Давно пора розробити Державну програму з відновлення Дніпра" - кажуть в Національній екологічній раді України.

Своєю чергою голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований наголошує, що прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни. "Україні потрібна нова водна політика! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю. Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива", - стверджує він.

Завдяки всьому перерахованому вище склад води змінився, що і дало можливість оселитися в каскаді Дніпровських водосховищ мешканцям морських лиманів: медузам, рибі-голці, деяким видам бичків.

Стосовно дрібної медузи, то це Craspedacusta sowerbyi або амазонська прісноводна медуза з Південної Америки, розповідає Чистяков. Еколог говорить, що кілька років тому можна було побачити її поодинокі екземпляри, але цього року в деяких затоках, як у киселі плаваєш, особливо це стосується заплав Каховського водосховища.

"Дана медуза - прибулець. Вона не властива нашій вітчизняній природі, швидше за все, потрапила у води Дніпра з чийогось акваріума. Цей вид походить родом від справжніх медуз, схожий з ними за структурою, має щупальця, тобто це справжня, повноцінна медуза, правда кілька в зменшеному вигляді від своїх морських родичів. Поява морських мешканців в дніпровських водах говорить про катастрофічний стан Дніпра. Вони мешкають в столичній акваторії просто під "вікнами" Верховної Ради і це яскрава демонстрація неналежного ставлення до найбільшої річки країни" - повідомляє Олександр Чистяков.

Окрім медуз, у водоймах України виявили інших "риб-прибульців", деякі дуже небезпечні для людини

Так, Асоціація рибалок України б'є на сполох через те, що у Дніпро-Бузькому лимані були спіймані мохнаторукі китайські краби. Цей вид надзвичайно небезпечний, він може завдати серйозної шкоди вітчизняній флорі і фауні. "Китайські мохнорукі краби (Eriocheir sinensis) головним чином мешкали в озері Янченху і Жовтому морі. Але разом з баластними водами на судах потрапили в Європу. А звідти вже і до нас в Чорне море. У наших акваторіях у цих крабів немає природних ворогів і тому велика ймовірність того, що вони можуть заселити величезні водні території. Тим більше цей вид крабів може жити як у прісній, так і солоній воді", - розповідає керівник Департаменту Держекоінспекції Вадим Литвиненко.

Він додає, що загроза посилюється тим, що мохнорукі краби агресивні стосовно аборигенних водних жителів і дуже плодовиті. Практика показала, що поява цих загарбників призводить до повної окупації навколишніх акваторій. Прогнози невтішні і говорять про те, що в найближче десятиліття членистоногі можуть обжити всі водний простір України. Більше того, вони є переносниками легеневого сисуна (Paragonimus westermani). Цей людський паразит вражає легені, а іноді і головний мозок, і викликає важке захворювання парагонімоз. Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (IUCN) вважає мохнорукого краба одним зі ста найбільш небезпечних інвазійних видів у світі. У тих країнах, де вони мешкають, краби вже завдали колосальної шкоди екосистемі і економіці. "Потрапляючи у водойму, вони її незабаром роблять практично стерильною від інших мешканців. Вони їдять риби, риб'ячу ікру, не гребують і іншими водними мешканцями", - кажуть в Асоціації рибалок України.

Також в українських водоймах почав зустрічатися виходець із Далекого Сходу - сріблястий карась. Він настільки живучий, що зарившись в мул, здатний перечекати спуск водойми. Срібний карась наразі вважається найпоширенішою рибою в Україні. Він витіснив українського аборигенного золотого карася в Червону Книгу України, фактично знищивши його. Акваріумісти теж внесли свою лепту в заселення вітчизняних водойм чужої для них рибою. Щороку в різних регіонах країни виловлюють різновид ненажерливої піраньї Пако. Благо, що цей вид риби теплолюбний і з настанням холодів гине, розповідають в Асоціації рибалок України. У Дніпровських водосховищах у великих кількостях зустрічається сьогодні ще один прибулець - це чебачок амурський. Величезні зграї чебачка підривають кормову базу цінних риб і знищують їхню ікру.

У Асоціації рибалок наголошують, що риби-прибульці принесли із собою у наші акваторії нові захворювання. А деякі кишкові збудники можуть навіть викликати летальний результат у людини. За останні кілька років тільки в Дніпрі з'явилося 18 видів нових риб і два види крабів. Вчені не можуть передбачити, чим навала чужорідних видів обернеться згодом для вітчизняного природного довкілля, а завезені нові іноземні віруси на здоров'я українців.