"До 40-х років уся Україна писала і читала солов'їною, але думала... більшовицькою", - блогер-одесит

"Емоційну суть партійної директиви зарифмував пролетарський поет у відомому вірші «Борг Україні». Побажання «Розучити мову на прапорах — лексиконах червоних» сподобалося народу, і років десять вивчення рідної мови проходило паралельно з демонтажем української державності. Першими ліквідували національні військові формування, силові структури, потім взялися за тих, що володіють «не червоним» лексиконом: письменників, поетів, просто думаючих людей. Історія відома. На тому її етапі мова виявилася непридатною зброєю для боротьби за незалежність. Вона не прочищала комуністичні мозки.

До 40-х років вся Україна писала і читала солов'їною (говорили на ній завжди), але думала більшовицькою.

Чи стане нам у нагоді старий урок української історії? Думаю що так. Держава та національна мова – дві екзистенційно близьки речі. Але мова не гарантує збереження держави, тоді як національна держава єдине, що може забезпечити збереження та розвиток мови".