Дружба проти Путіна

Україна, Велика Британія і Польща створюють нове об'єднання

Дружба проти Путіна

«Стара англійка» повертається у велику гру.

Виступаючи минулої п'ятниці у Сіднеї в Інституті Лоуі, міністерка закордонних справ Сполученого Королівства Ліз Трасс заявила про формування осі Лондон—Варшава—Київ: «Ми також зміцнюємо наше двостороннє партнерство після переговорів на високому рівні в Лондоні у грудні та розвиваємо нові тристоронні зв'язки з Польщею й Україною». Згодом інформацію з відповідною інфографікою про цю тристоронню ініціативу розмістила на сторінці у Twitter британська Рада з геостратегії.

Створення «потрійної осі» — знакова подія для Києва, що підбиває риску під його двомісячними зусиллями.

За інформацією ZN.UA, ідею про співпрацю у форматі Україна—Велика Британія—Польща Дмитро Кулеба передав польському і британському колегам на початку грудня. У Лондоні та Варшаві відразу ж зацікавилися нею. Адже в трьох столицях реалістично розглядають загрози, що виходять із Росії, й загалом поділяють погляди на те, як зміцнити європейську безпеку, протидіючи Москві. Примітно, що на інфографіці Ради з геостратегії Росія і Білорусь позначені як ворожі держави.

Оголосити про спільну ініціативу планувалося наприкінці січня, у рамках візиту Трасс до Києва, після чого три країни підписали б відповідний меморандум. Однак глава Форин-офіс заговорила про новий формат співпраці трохи раніше.

В Україні хотіли, щоб тристороннє об'єднання було на кшталт оборонного союзу AUKUS, створеного восени минулого року Сполученими Штатами, Австралією і Великою Британією для протистояння зростаючій військовій потузі Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Хоча переговори ще тривають, схоже, нове об'єднання все-таки більше нагадуватиме Люблінський трикутник і передбачатиме консультації у сфері безпеки, в тому числі військової, енергетичної, інформаційної.

Нова тристороння ініціатива вписується в стратегію Києва, спрямовану на посилення двосторонніх контактів і створення регіональних союзів (раніше вже з'явилися Люблінський трикутник, «Квадрига», Асоційоване тріо) в умовах відсутності єдності всередині ЄС і НАТО. Звісно, Альянс відповів відмовою на ультиматум Кремля і політично підтримує Україну. Але військово-політичну організацію послаблюють і дискредитують розбіжності її членів — у питаннях як практичної підтримки Києва у відповідь на посилення російської військової присутності поблизу українських кордонів, так і способу реагування на дії Росії у разі її вторгнення в нашу країну.

Показова позиція Німеччини, яка виступає проти відключення Росії від SWIFT і не погоджується поставляти Україні оборонну зброю. Зокрема Берлін заблокував в Агентстві підтримки та постачання НАТО (NSPA) придбання Києвом снайперських гвинтівок і не погоджується на поставку колишніх запасів бундесверу з Естонії в Україну. А британські військові літаки, які доставляють озброєння для української армії, прямуючи в нашу країну, облітають повітряний простір Німеччини.

Усе це не просто розчаровує. Це викликає сумніви у щирості Берліна допомогти Києву в протидії російській агресії й негативно позначається на ставленні українців до Німеччини: Кулеба має рацію, коли каже, що такі дії німецького уряду заохочують Путіна до нападу на Україну.

Біда в тому, що багато хто в Берліні, вслід за прем'єр-міністром Баварії, лідером ХСС Маркусом Зедером, не бачить необхідності в жорстких санкціях проти Росії, оскільки не розглядає її як загрозу Європі. Хай навіть висловлювання командувача ВМС Німеччини Кая-Ахіма Шенбаха про те, що Україна ніколи не поверне окупованого Росією Криму і її разом із Грузією не можна приймати до НАТО, а Путін заслуговує на повагу, й викликали обурення української громадськості та привели до відставки віце-адмірала. Але по-військовому прямолінійний Шенбах уголос висловив те, що думають багато німців.

На відміну від Берліна, Лондон, не боячись «спровокувати Путіна», поставив Києву партію з двох тисяч протитанкових ракет (NLAW) і надіслав групу з 30 інструкторів, а міністр оборони Бен Воллес заявив, що Велика Британія готова надати Україні ще більше зброї на тлі загрози масштабного російського вторгнення. А торік дві наші країни підписали рамкову угоду, яка передбачає виділення 1,7 млрд фунтів стерлінгів на розвиток та зміцнення оборонних можливостей українських Військово-Морських сил.

Про те, що у Великій Британії серйозно розглядають загрозу російського вторгнення в Україну, свідчить рішення Лондона повернути додому половину співробітників та членів їхніх родин із посольства в нашій країні. Раніше держдеп США повідомив, що мають виїхати сім’ї американців, які працюють у посольстві в Україні. При цьому неосновні співробітники дипломатичного представництва теж можуть виїхати. МЗС Німеччини, хоч і працює над планом евакуації родичів працівників свого посольства в Києві, поки що не планує їх вивозити.

Вагома військова підтримка України пояснюється не тільки тим, що Велика Британія після виходу з аморфного ЄС хоче повернути своє місце у «великій грі» і намагається відновити свій вплив у Європі та світі. Лондон вбачає в Москві пряму й головну загрозу своїй безпеці. Після отруєння Скрипалів, втручання Москви в референдум 2016 року та парламентські вибори 2019-го, а також багатьох інших дій британський істеблішмент розглядає Росію як ворожу державу.

У поставленому завданні протидіяти російській агресивності у світі Лондон розглядає Київ (як і Варшаву, з якою торік було підписано низку угод із військово-технічного співробітництва) як важливий елемент вирішення проблеми. У результаті, Велика Британія, яка в Європі робить рішучі кроки на захист від російської загрози, для нашої країни стала не менш важливим партнером у сфері безпеки, ніж Сполучені Штати.

Це дає підстави сподіватися, що співпраця (зокрема і в тристоронньому форматі Велика Британія—Польща—Україна), об'єднана спільними побоюваннями з приводу дій Росії, переросте у тривале україно-британське партнерство.


Джерело

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"А потім прийшов рускій мір"

четвер, 26 травень 2022, 18:13

"Я не хочу більше дискусій про російську мову, пам‘ятники російським культурним діячам, важливість відходу від московської церкви. Їх більше не буде", - говорить блогерка. "Хтось колись дуже дорожив цими горщиками. Робив у них печеню для всієї родини,...

"На спині у малого був вирваний шматок м’яса": Розповіді про маріупольців, від яких холоне кров (фото)

четвер, 26 травень 2022, 17:58

Щоденник 8-річного хлопчика з Маріуполя, який під обстрілами описував своє життя. Ввін з мамою та сестрою все ще знаходиться у Маріуполі. Щоденник 8-річного хлопчика з Маріуполя, який під обстрілами описував своє життя та малював війну і мирне життя, р...