Директор Архіву СБУ висунув свою версію, хто убив композитора Івасюка

Очільник Архіву СБУ України Андрій Когут впевнений, що за видатним українським композитором Володимиром Івасюком, як і за багатьма іншими, точно відбувалося стеження з боку КДБ СРСР. Але навряд чи композитора вбило КДБ. Про це повідомив очільник Архіву СБУ України Андрій Когут, передають Патріоти України.

На думку очільника Архіву, Івасюк точно був у полі інтересу КДБ, у цьому немає жодних сумнівів. Аде, на жаль, справи, де це було зафіксовано, знищені. «Те, що у нас залишилося, це доповідні. Вони стосуються, як правило, смерті і того, що відбулося після смерті. З документів зрозуміло, що КДБ намагається, наприклад, просунути і підтримати точку зору, що це було самогубство, що ніхто до вбивства не причетний. Що в Івасюка був психічно нестабільний стан», – пояснює Когут.

Однак експерт не вважає, що саме КДБ причетний до вбивства композитора. «Чи можемо ми говорити, що, можливо, КДБ якимось чином доводив його до такого стану? Можливо. Я не думаю, що прямо КДБ його вбив. Тут вже питання про мотиви і про користь», – зазначив експерт.

Когут пояснив, що якби смерть Івасюка сталася до середини 50–х, то імовірність того, що його вбили, була б дуже висока. Але пізніше, за словами архіваріуса, у КДБ дещо змінилися методи. «Спротив суспільства проти радянської влади вже не був таким гострим, як до того. З іншої сторони, не було бачення самого Кремля, що треба всіх максимально репресувати і закатати в асфальт. Підхід від убивств і заслань змінився на психологічний тиск, профілактику, створювалося враження, що людина повністю під ковпаком органів. Чи могло це штовхнути його на самогубство? Цілком. Але зараз ми не можемо цього дізнатися. Не виключаю, що у майбутньому вдасться знайти більше інформації.», – вказав Андрій Коган.

Нагадаємо, до 1939 року люди в СРСР нічого не знали про «бандерівців». СРСР придумав цей міф, бо українці почали чинити опір радянізації, що призвело до необхідності створення з них ворогів. Про це заявив експерт медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен. До 1939 року громадянин Польщі Степан Бандера відбував довічне ув'язнення у польській в'язниці в Бресті.