Експерти розповіли, чому найсучасніші натівські танки виявились малоефективними під час українського контрнаступу і як цьому зарадити

Військові спеціалісти пояснили NV, чому ефективність західної важкої бронетехніки у боях в Україні є не надто високою, та як це можна виправити.

Після того, як наприкінці січня 2023-го Німеччина та США в один день оголосили про надання Україні довгоочікуваних танків Leopard та Abrams, а напередодні Велика Британія згодилася передати танки Challenger 2, очікувалося, що надана країнами НАТО важка бронетехніка суттєво посилить українську армію на полі бою й стане важливим елементом минулорічного контрнаступу. Втім, роль танків у тодішніх контрнаступальних операціях виявилася дещо скромнішою.

Виявилось, це те, що треба. NV називає західну зброю, яку українці спочатку критикували, а потім оцінили — експертне опитування

NV звернувся до військових експертів із проханням проаналізувати, чому ефективність західних танків на фронті торік виявилася не надто високою.

«І хто очікував „справжній прорив“ від машин 70-х років минулого століття?», — одразу ж ставить риторичне запитання Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій. І додає, що з таким самим успіхом можна було б очікувати на чарівну паличку.

Своєю чергою військовий експерт Михайло Жирохов виносить безжальний вердикт. «Усі західні танки виявилися не придатними для умов російсько-української війни», — прямо каже експерт.

Безапеляційну позицію він пояснює тим, що західні зразки важкої бронетехніки створювалися як протитанкові платформи для протистояння іншим танкам.

«А у війні в Україні їхніми основними противниками стали ударні дрони, захисту від яких практично немає», — ділиться думками Жирохов.

І з обережним оптимізмом прогнозує, що, можливо, Силам оборони вдасться виправити ситуацію за допомогою антидронових засобів та РЕБ.

На противагу Кевлюку та Жирохову Олексій Гетьман, військовий оглядач та ветеран російсько-української війни, стриманіший у своїх оцінках західної бронетехніки й пояснює, що попри загальні очікування, танками не так легко здолати вибудувану росіянами вздовж лінії фронту «лінію Суровікіна».

Схожої думки тримається й Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ та стратегічний експерт компанії Соната. За його словами, крім збудованої «лінії Суровікіна», росіянам вдалося підтягнули техніку для міновування, а також тактичну авіацію, зокрема, бойові гелікоптери Ка-52. Таким чином ворог дістав можливість обстрілювати танки з відстані 8 км — як із гелікоптерів із протитанковими керованими ракетами, так і артилерійськими системами.

При цьому Риженко запевняє, що будь-який із наданих союзниками танків, будь то Leopard 1, Leopard 2 чи M1 Abrams, — на порядок кращий за ті, що були на озброєнні української армії.

«Вони кращі за електронікою, гарматами, сталлю», — перераховує сильні сторони західних танків Риженко.

Ше один опитаний NV експерт — Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив, погоджується, що у Leopard 2, M1 Abrams та Challenger 2 броня якісніша, ніж у старіших зразків бронетехніки, але це не убезпечує танк від удару найпростішим і найдешевшим засобом ураження, як-от FPV-дрон.

«У них [у західних танків], як і в будь-якої бойової машини, також є вразливі місця. І саме про них дуже добре знають російські окупанти», — наголошує оглядач групи Інформаційний спротив.

А тому головним зауваженням до наданої бронетехніки називає відсутність на ній доповненого захисту — як проти мін, так і проти інших засобів ураження.

«Ніхто не відміняв наїзду на міну, — каже Коваленко. — Тому те, що нам передавали західні танки без [мінних] тралів — це окреме питання».

«Я знаю тільки про запити на танки, про боєприпаси до них тощо, але я не чув, щоб ми відправляли запити на протимінні трали. Навіть елементарного ножового типу, який гальмує танк», — коментує ситуацію Коваленко.

Ще один чинник, який, на його думку, став причиною ураження західних танків, це — переважно відсутність на бронетехніці доповненого динамічного захисту та протикумулятивних решіток.

«Тому що серед командирів підрозділів була думка, ніби на західний танк можна хоч атомну бомбу скидати, і йому нічого не буде», — наводить приклад оглядач групи Інформаційний спротив. І запевняє, що при отриманні західної бронетехніки на місцях ремонтним бригадам заборонялося її вдосконалювати. Хоча, за словами спеціаліста, навіть американський M1 Abrams можна знищити, використовуючи кумулятивну протитанкову гранату ПГ-7 від радянського гранатомета РПГ-7.

За його словами, ситуація стала змінюватися тільки на початку цього року. «Зараз на танках M1 Abrams я вже помічаю, як починає з’являтися досить професійний доповнений захист із використанням динамічного захисту Контакт-1 [на озброєнні з 1985 року]», — ділиться спостереженнями Коваленко.

І схвально відгукується, що на західних моделях танків почали встановлювати протикумулятивні решітки й захист на турнюр башти. Оскільки турнюр башти, за словами знавця військової техніки, — це найвразливіша частина танків Leopard і Abrams, хоча у більшості випадків він був абсолютно не захищений.

«Повномасштабна війна в Україні продемонструвала, що порівняно з радянською чи російською зброєю західне озброєння справді має кращі показники майже за кожним параметром, але навіть воно потребує вдосконалення», — переконує Коваленко.

НВ: Роман Фещенко

Якщо F-16 прибудуть уже влітку. Що можуть змінити на фронті та чи здатні захистити тил винищувачі тієї модифікації, яку отримає Україна

Зі свого боку Риженко із Сонати, аналізуючи використання західних танків в Україні, загострює увагу на питаннях застосованих тактик і оперативного мистецтва. «Якщо будь-який танк кидати на мінне поле, під ПТРК чи протитанкові гелікоптери Ка-52, то він однозначно буде знищений», — каже стратегічний експерт.

«До того ж, як мені відомо, нам [ЗСУ] не дуже вдалося робити наступальні дії крупними підрозділами. Ці дії велися невеликими підрозділами, ротами, максимум батальйонами», — відхиляє завісу Риженко.

Та попри все, він позитивно оцінює надану Україні важку бронетехніку, підкреслюючи, що її просто необхідно використовувати з правильним операційним підходом.

«Зброя може реалізувати свій потенціал лише за умови грамотного планування бою та не менш грамотного її застосування, — зауважує Кевлюк. — Саме від комбінації цих факторів залежить повнота реалізації чиїхось очікувань».

«Це має бути маневрена війна, це має бути комбінована зброя, чи, як кажуть, загально-військова операція зі всіма типами забезпечення. Тоді наша зброя буде значно ефективніша, ніж зброя супротивника», — переконаний Риженко.

І пояснює, що маневрена війна — це розумна війна, а не силова битва. Такий підхід передбачає уміння виявити у супротивника слабке місце й раптово нанести удар, щоб ворог безпорадно впав у нокаут. «Ми його повністю не вбиваємо, а просто деактивуємо. І це реально зробити», — вважає стратегічний експерт компанії Соната.

Гетьман теж із оптимізмом дивиться на долю західних танків в Україні, вважаючи, що у майбутньому Сили оборони їх використовуватимуть для інших видів бою. «Тому не можна сказати, що вони втратили свою важливість, попри те, що танкових ударів, принаймні поки що, ми не спостерігаємо», — підсумовує оглядач.