Гіркін й інші, які виросли на творах Булгакова, вбиралися в білогвардійські мундири. Напевно, почувалися Турбіними, - соціолог Ейдман

"Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті визнала письменника Михайла Булгакова символом російської імперської політики. І не треба істерики. Булгаков – видатний письменник, але українці його зовсім не дарма сприймають, як російського колонізатора. Писав уже про це, але не гріх повторити", - пише російський соціолог-емігрант Ігор Ейдман на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Булгаков до України має приблизно таке саме відношення, як Кіплінг – до Індії. Булгаков, як і Кіплінг, був представником імперської культури, який народився в колонії. Він також на все життя зберіг психологію колонізатора і відповідне ставлення до "повсталих племен", зокрема, до українців.

Творчість Кіплінга в незалежній Індії ігнорували 60 років. І лише 2007 року вирішили відкрити музей у будинку, де він народився. Ймовірно, і в Україні за 60 років до Булгакова почнуть ставитися просто, як до великого письменника, не звертаючи уваги на його ідеологічні погляди. Але під час війни з імперією це неможливо.

За "Білою гвардією" видно, яке місце в житті Булгакова посідала Україна й українці. Позитивні герої роману, російські офіцери, за якими ховається автор, його родичі та друзі, поводяться, як колонізатори, які в облозі народу колонії, що повстав проти них, тобто українськими селянами. На власні сили надії немає. Занадто мало їх у порівнянні з ворожою масою повсталих. Усі надії колоніальних офіцерів крутяться навколо допомоги інших, наймогутніших колонізаторів: німців, французів, англійців. Офіцери в шоці: німецька армія йде з України, хто тепер захищатиме їх від українського народу? "Білі пани", як потопаючі за соломинку, хапаються за будь-який безглуздий слух. Готові повірити навіть у допомогу проти українців із боку міфічних сенегальців (пам'ятаєте, а де ж сенегальців роти?).

Щодо позитивних героїв "Білої гвардії" (і, очевидно, її автора) до українців поєднуються елементи національної і соціальної ненависті. Адже ці офіцери – вихідці одночасно з національно та, як наслідок, соціально привілейованої меншини (російські дворяни), якій протистоїть національно й соціально дискримінована більшість (українські селяни).

Зокрема, і на "білогвардійських" творах Булгакова виросло нове покоління колонізаторів. Гіркін і багато інших піонерів антиукраїнської агресії любили вбиратися у білогврадейські мундири, ймовірно, відчували себе Турбіними, які йдуть воювати з "петлюрівцями".

Чи варто дивуватися, що під час війни з імперією українці не хочуть бачити у своїй столиці музей, пам'ятник, саме ім'я ідейного колонізатора?".