Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що уряд не захотів висунути його на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, передають Патріоти України.
«У статті 49 закону про мову сказано: уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Я був незалежним і незручним, бо вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики, пропонував забагато ініціатив… Ініціативи, до речі, у більшості своїй були втілені», – сказав Кремінь.
Кремінь навів приклад: «Чотири роки я нагадував уряду, що має з’явитися державна мовна програма. Вона з’явилася у 2024-му, хоча мала б – у 2020-му».
«З 2021-го я наголошував на тому, що сотні назв географічних об’єктів не відповідають закону про мову, але закон про декомунізацію цих об’єктів з’явився тільки після повномасштабного вторгнення. Також декомунізація назв судів – це також моя ініціатива», – додав мовний омбудсмен.
Кремінь також розповів про інші свої пропозиції: «У мене були незручні пропозиції й щодо закону про рекламу, про множинне громадянство. Щодо останнього, то я пропонував запровадити для претендентів на український паспорт ще й іспити з історії України та основ Конституції…»
Він пояснив, чому робить висновок про свою «незручність» для влади: «Результати висування кандидатур на посаду мовного омбудсмена».
«У мене таке враження, що суб’єкти подання навіть не знайомі особисто з тими претендентами, яких вони запропонували. Бо серед критеріїв, яким мають відповідати ці люди, зазначений досвід правозахисної діяльності та досвід захисту державної мови. Але я за п’ять років перебування на посаді та за часи попередньої своєї опозиційної діяльності не чув, аби ці претенденти взяли участь бодай в одному якомусь мітингу на підтримку української мови. Або взяли б участь в обговоренні закону про мову, яке тривало ще з 2017 року… При цьому Олена Івановська, яку висуває інститут уповноваженого, працює в університеті Шевченка, а у нас на нього було багато скарг…», – зазначив Тарас Кремінь.
Яке слово краще використовувати, коли хочемо висловити вдячність — «дякую» чи «спасибі»? Це питання вже кілька років активно обговорюють у соцмережах. Нерідко можна почути думку, що «спасибі» нібито є запозиченням із російської мови. Однак мовознавці н...
Дефіцит харчових продуктів у СРСР був не тимчасовою кризою, а хронічним станом. Порожні прилавки, черги за ковбасою і талони на цукор – усе це змушувало людей вигадувати, як зробити їстівним те, що в інших умовах ніхто б і не подивився, передають Патрі...
