Як український борщ оскверняє Лавру, я так і не зрозуміла. Можливо, комусь сморід растєгаю з тухлою рибою був би кращий, - Марина Данилюк-Ярмолаєва

"Трапезна і різдвяна трапеза. Бачила кілька дописів про те, як Акім Галімов "Реальна історія" і Євген Клопотенко влаштували страшну оргію на території Лаври. "Куди дивиться ПЦУ?" і "Доколє?". Думаю, подивлюсь, що там за оргія. Може, десь треба підтягнути скіли?

По-перше, є випуск "Реальної історії" з коментарями дослідниці гастрокультури Олени Брайченко про страви на Різдво. Дуже пізнавально - як воно повʼязано з Давньою Грецією та приходом сюди християнства. І всякі локальні штучки, як у нас на Сіверщині - коли кутю ставлять на "гніздо" з сіна. Сам випуск теж розкриває особливості харчування українців на свята.

Чому знімали в Трапезній? Наскільки я зрозуміла, Клопотенко зараз вишукує рецепти в архівах - цілком правильно, де їх ще шукати, як не серед архівів ченців з культурою вживання пива, випічки, тощо завджовжки у сотні років. Варто віддати належне, у самій церкві нічого не смажили і не парили. І про це сказали на початку. Очевидно, що готували на кухні поруч, а тарілки приносили на зйомку в Трапезну.

Далі підбірка страв - кутя і узвар. Хлібобулочний калач - у випуску його назвали карачун, моя бабуся - із священницької династії пекла таке саме, але у нас воно називалось "душеники". Але теж закручене і за технологією приготування дуже схоже. Далі були імбирні пряники. По-моєму, їх уже печуть всі з дітьми. Акім та Євген розказали про традицію медових пряників - це так, моя матір донині пече здорову каструлю медових круглих пряників.

Ще був борщ із вушками. Як український борщ оскверняє Лавру, я так і не зрозуміла. Можливо, комусь сморід растєгаю з тухлою рибою був би кращий. І наостанок - вареники з квашеною капустою. Я таке їла. Смачно, але капуста має початково бути хрусткою та помірно кислою. А якщо ще додати смаженої цибульки, то пожежа.

Мораль? Я нічого крамольного не побачила. А кому важливіший контекст за хайп - велкам на "Реальну історію". Випуск пізнавальний і ніяких 18+ там не було. Як я бачу роль церкви у ХХІ столітті в Україні? Йти в ногу з часом та бути партнером, а не робити з людей овець для виборів партії регіонів чи міцних господарників. Ба, більше - топтати жінку як індивіда в бруд. Якщо ми говоримо про наші святині - вони мають вмонтовуватись в сучасний контекст і постійно промотуватись як українське.

Що таке "аморально" в церкві, на мій смак? Коли в Святогірській лаврі ховались бойовики Гіркіна - це аморально. Коли в київській Лаврі під виглядом ченців були матьорі зеки - це повна маячня. Коли батюшки РПЦ влаштовували там вечірки 18+ - це вкрай аморально. Коли люди у рясах є агентами ГРУ, ФСБ та колаборантами - то теж не про святість. Коли батюшка, який мене хрестив немовлям, спалився не просто на зраді із заміжньою жінкою, а на тому, що був у процесі в рясі - бо в них були рольові ігри, то теж дуже аморально.

Знімати пізнавальний випуск про різдвяну вечерю на території Лаври - це нормально. Колись Лавра була центром освіти і культури, і тільки прихід більшовиків та заміна старого складу духовенства на правильних молодчиків - перетворила її на ТРЦ з атракціонами".