Як в Україні розбагатіти на "зелених" тарифах

Що вигідніше – побудувати вітроелектростанцію чи поставити сонячні панелі, і чи є в продажу недорогі вітряки вітчизняного виробництва, – передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

Які переваги

Підприємцям варто знати, що коефіцієнт продуктивності вітру вдвічі-втричі вищий, ніж сонця. 1 кВт вітроелектростанції здатний генерувати 2200-3200 кВт/год електроенергії – вдвічі-втричі більше, ніж сонячна електростанція аналогічної потужності.

Перевага ВЕС ще й у тому, що вони займають менше землі, ніж сонячні електростанції. Так, для ВЕС потужністю 1 МВт знадобиться всього 30-50 соток землі, тоді як для СЕС аналогічної потужності – приблизно 2 га. ВЕС можуть бути максимально наближені до точок підключення: ВЕС> 20 МВт може розташовуватися за 700 м від населених пунктів, побутова до 150 кВт – всього за 40 м (згідно з ДСТУ). Вітрогенератори, на відміну від СЕС, дозволено розміщувати на землях сільськогосподарського призначення. Тому народжується нова група виробників енергії з поновлюваних джерел – фермери, аграрії.

"Зелений" тариф

Згідно із законодавством України, "зелений" тариф за спрощеною системою можуть отримувати домогосподарства з генерувальними потужностями до 50 кВт від вітру (від сонця – до 30 кВт, до 1.01.2020). З'явилося поняття "комбіновані системи сонце + вітер". Водночас потрібно враховувати, що діаграма сезонної генерації вітрогенератора збігається із сезонним споживанням протягом року. Тобто будівництво вітряків для забезпечення автономного енергоспоживання стало ще вигіднішим.

Також з'явилася нова підгрупа виробників електроенергії – малий і середній бізнес, підприємства, що використовують до 150 кВт енергії. Вони отримали право на спрощену систему підключення і отримання "зеленого" тарифу без ліцензії.

Види вітряків:

Як правило, розрізняють два основні типи:

1. Горизонтальні

2. Вертикальні

Найпопулярніші – горизонтальні вітряки (дві або три лопаті). Гондола з лопатями прикріплена до високої щогли. Чим більша її висота, тим вища ефективність генератора, адже з кожними 1,5 метрами висоти опори, швидкість вітру підвищується приблизно на 1м/с.

Горизонтальний вітрогенератор може бути або з механічним пристроєм орієнтування на вітер – флюгером, або з автоматизованим пристроєм на основі поворотного електродвигуна. Останній варіант використовується у вітряках з потужністю 10 кВт і вище. Коефіцієнт використання енергії вітру (КВЕВ) для горизонтальних вітрогенераторів перебуває на рівні 40%-48%.

Крім звичних горизонтальних вітряків, існують і так звані вертикальні ротори. Їхня заявлена виробниками перевага – малошумність, а також обертання й вироблення електроенергії вже за низької швидкості вітру – 2 м/с. Водночас, за даними віцепрезидента Української вітроенергетичної асоціації Миколи Савчука, "за 11 м/с вертикальний ротор на 2 кВт часто на практиці видає орієнтовно 300 Вт енергії, тобто має істотно менший коефіцієнт вироблення". ККД горизонтальних вітрогенераторів на 30% більший, ніж у вертикальних, але заразом вони на 30% гучніші.

Вітряні електростанції з вертикальним ротором можна встановлювати для постачання енергії в приватних будинках, готелях, на виробництві. Особливо їх ефективно використовувати на узбережжях чи на великих територіях з високою швидкістю вітру.

Недоліком для масового їхнього використання буде ціна, що є втричі дорожчою, ніж у звичайного горизонтального вітряка.

За даними Миколи Савчука, "20% вертикальних вітряків у світі використовують на станціях мобільного зв'язку для забезпечення безперебійного енергопостачання. У такому разі значення має не вартість, а гарантія роботи ретрансляторів".

Вартість вітряка

Вітрогенератори коштують недешево. Так, за інформацією Миколи Савчука, "вартість будівництва "під ключ" 1 кВт вітроустановок малої потужності становить майже 3,5 тис. доларів, тоді як СЕС коштує 700-1000 доларів за 1 кВт. Відповідно, термін окупності сягає 5-7 років. Для ВЕС потужністю 1 МВт потрібно вже 1 300 000 доларів. Відповідно, термін окупності сягає 4-5 років".

На українському ринку можна купити дешевші китайські вітрогенератори, але вони розраховані на вищу швидкість вітру, ніж зазвичай є в Україні – від 12 м/с, в Україні ж швидкість вітру, в середньому, приблизно 8 м/с.

Українських виробників недорогих вітрогенераторів для малих і середніх ВЕС потужністю 20-150 кВт немає, сегмент поки тільки починає відновлюватися після відсутності державної підтримки.

З 2019 року до України почали завозити реновіровані вітрогенератори – це відновлені установки, які пройшли повний цикл тестування, заміни необхідних компонентів і зібрані з оригінальних запчастин на заводі-виробнику (або уповноваженому підприємстві) вітрогенераторів.

Такий вітрогенератор працює, наче новий, ще 15-20 років. "Вартість відновлених вітрогенераторів в 3-10 разів нижча, ніж нових. Відповідно, і окупність проєктів в 1,5-2 рази швидша, ніж в разі придбання нових, і досягає терміну від трьох років", – стверджує Микола Савчук. В Україні пропонуються вітрогенератори з Європи потужністю від 100 кВт до 3,5 МВт виробництва світових брендів.

Ну, і останнє... Як показує практика, вітер (для малої генерації не менш ніж 4,5 м/с, для великої – від 6 м/с і вище) можна знайти на всій території України.