А ти зайшов вже достатньо далеко, щоб питати поради в інших. І всі їх слова тепер не більше, ніж думка сторонніх спостерігачів, на яких не вийде звалити свої невдачі.
Доводиться шукати всередині ту точку, яка допоможе прийняти рішення. І порівнювати з нею зовнішні підказки. Нести відповідальність за будь-яке рішення і вчитися витримувати свої внутрішні шторми.
Багато хто намагається уникнути цього моменту. Вони одружуються з тими, хто скаже їм, що робити. Дружать з тими, хто правильно їх оцінить. Працюють у тих, хто забирає собі відповідальність. Так і доживають до старості. І нічого страшного в цьому немає.
А коли йдеш один, часом здається, що все робиш неправильно (і ті, хто сумнівається обов'язково тобі це закинуть). Але не тому, що реально щось не так, а тому що інші роблять інакше. Тому, що крім тебе ніхто так не робить. Тому, що це тільки твій шлях. З невідомої території з внутрішнім компасом і самостійно винайденим змістом ...
Дещиця філософії від А. Датешідзе та Патріоти України
В українському літературному середовищі сформувалося неписане правило: про досвід військових мають писати лише самі військові. Польський письменник Щепан Твардох, написавши роман "Нуль", фактично порушив цю угоду. Тож поява книжки в українському перекл...
Коли йдеться про військову службу, хочеться конкретних відповідей: які обов’язки, яка підготовка, чи врахують твій досвід? Розбираємо найпоширеніші міфи — без зайвих обіцянок. Міф 1. «Сухопутні війська — це тільки піхота». Якщо чекати, поки тебе м...
