Якщо в Англії був Робін Гуд, що забирав у багатих і роздавав бідним, то тепер у США з'явився Дональд Навпаки, який забирає в бідних і віддає багатим, - Фурса

"Ринки зовсім страх втратили. Здавалося, ще кілька місяців тому інвестори і спекулянти були наповнені переживаннями стосовно рецесії на тлі мит Трампа й інших його викрутасів. Ці викрутаси нікуди не поділися, мити періодично вводяться, радуючи ту чи іншу країну, а також американських споживачів, але на ринках видно тільки тотальну жадібність", - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Як виявилося, якщо мита вводити поступово, то можна набагато менше дратувати ринки, і Трамп розкрив для себе цей секрет. Щоправда, це не відміняє того факту, що вплив на економіку все рівно буде. Але проявить себе не сьогодні.

У результаті індекси долають один історичний максимум за іншим, яких веде за собою Nvidia, чия капіталізація перевищила $4 трлн. Це вже більше ВВП Великобританії. Інвестори шукають, де б узяти побільше ризику, про що яскраво свідчить рекордний приток у фонди, що інвестують із левериджем. Та й історичний максимум ціни біткоіна, що на цьому тижні досяг $118 тис. за штуку, свідчить про ту саму схильність ринків до ризику. Паровоз розігнався й не звертає увагу на знаки. У результаті індекс S&P 500 зранку у п'ятницю знаходиться на позначці 6280 пунктів, що на 140 пунктів вище, ніж два тижні тому.

Чи остаточно втратили інвестори і спекулянти голову, покаже лише час. Єдині, хто іноді плаче ночами, – це акціонери Tesla. Маск усе активніше влазить у політику на тлі того, що Трампу вдалося протягти через Конгрес свій великий прекрасний законопроєкт, що робить державний борг ще більш великим, а податки для багатіїв – прекрасними. І якщо в Англії свого часу був такий собі Робін Гуд, що забирав у багатих і роздавав бідним, то тепер у США з'явився Дональд Навпаки, який забирає в бідних і віддає багатим. Просто в бідних мало що можна забрати, як то кажуть, що з них узяти, і доводиться ще й збільшувати борг, що саме й непокоїть Маска і штовхає його далі занурюватися в американську політику, створюючи партію, де невідомо, що треба буде робити першим після приходу до влади, зігувати, чи звільняти з роботи метеорологів, бо, як відомо, кліматичних змін не існує й ураганів бояться тільки слабаки. Проте поки що Маск уникає чергових нападок на Трампа. Усе ж таки не хочеться їхати навіть в Африку, не кажучи вже про Сальвадор.

Повне неподобство відбувається на ринку нафти. Наче все заспокоїлося на Близькому Сході, та й ОПЕК усіх приємно здивував, збільшивши видобуток на більшу кількість барелів, ніж очікувалося. Здавалося б, ідеальний момент для цін на нафту піти вниз, а Росію витиснути з ринку кудись подалі, замінивши її нафту саудівською, тим більше тут і американський Конгрес наче готовий до нових санкцій, і Трамп дуже вчасно образився на Путіна, що той його вже пів року водить за ніс і всі це бачать. Але ні. І ціна бареля Brent піднялася до $70 і лише трохи знизившись до п'ятниці, торгуючись зранку на рівні $69. Можливо, бажаючи долучитися до загального свята на ринках і не розуміючи, чому треба падати, коли все у світі росте.

Український сегмент єврооблігацій, схоже, пішов на літні канікули. Тут не відбувається нічого. Ціни стоять там, де їх і лишили тиждень тому. Можна було б подумати, що всі поїхали до Рима. Але там навряд чи багато людей із лондонського Сіті, хоча дуже багато українців, яким набридло зустрічатися один з одним на нескінчених форумах у Києві й іноді у Львові, й вони поїхали зустрітися в Рим. Хоча в липні Рим – не найкраще місце проведення часу, занадто швидко може розтанути морозиво. Але хоч багато хороших людей зможе поспати без тривог.

Розважає інвесторів хіба що "Укрзалізниця". Яка вже вдруге налякала тримачів власних єврооблігацій розмовами про реструктуризацію, а потім знов виплатила купон чітко по графіку. Схоже, в українських залізничників просто спрацьовує рефлекс, коли все має бути вчасно, чи то купони, чи то потяги. І неважливо, що відбувається і що летить.

А щоб у Римі не було нудно, українські можновладці відмовилися виконувати закон і призначати переможця конкурсу на голову БЕБ. Укотре показавши західним партнерам, де вони бачать їхні рекомендації по реформах. Думаючи, що оскільки війна, то все рівно ніхто не зможе сказати їм кривого слова й відмовити в допомозі. У шоці був навіть звиклий до всього український бізнес.

З позитивного – інфляція в Україні, нарешті, почала знижуватися. Як і очікувалося, у травні був пік, і червневі цифри показали річні темпи зростання цін на рівні 14,3%. Продемонструвавши досить суттєве зниження з 15,9%. Допомогла, нарешті, база порівняння, бо саме минулого червня суттєво зросли ціни на електроенергію, відреагувавши на проблеми з генерацією струму на тлі активних російських атак. Цього року росіяни активно роблять нерви й заважають спати, проте енергетику поки не чіпають. А гривня лишається острівком стабільності в цьому буремному світі. На ранок п'ятниці курс на міжбанку знаходиться десь біля 41,8 грн/$. А вуличний курс досі лишається сильніше, відкриваючи світу, якщо він, звісно, зацікавиться, ще один український парадокс, де курс чорного ринку може бути кращим за офіційний".